Туристично-краєзнавча подорож по Українських Карпатах

Нижче застави переходимо Чорний Черемош по капітальному дерев’яному мості. На правому березі, як раз проти будинків застави, починаєть¬ся серпантинна кам’яниста дорога, яка через дії години ходу виводить на основний хребет Гринявських гір і районі між вершинами Кам’янець /1521 м/ та Стефулець Великий /1543 м/. Далі наш шлях пролягає вздовж основного хребта Гринявських гір, який аж до полонини Луковиця має північно-західну орієнтацій.

Весь хребет оповитий хмарами, періодично налітає дощ, видимість 50-100 м. Ідемо на "автопілоті". Багато часу витрачаємо на роботу з компасом та картон,та це є гарантіє» правильного вибору шляху. Травер¬суємо вершину г.Стефулець Великий з північного сходу ґрунтовою доро¬гою і в обідню пору приходимо на полонину біля підніжжя вершини г. Ве¬ликий /Мясни/ Приступ. Тут розміщено велике господарство по випасу овець /нараховується 700 голів/. Зупиняємося на обід у гостинних гос¬подарів /фото № 2/, поки чергові готують обід, знайомимося з господар¬ством та технологією виготовлення овечого сиру.

Погода у горах дуже нестійка. За дві години обідньої перерви ві¬тер розганяв хмари І світило веселе літне сонечко, а через півгодини шуміла потужна літня злива.

Після обіду траверсуємо вершину г. Великий Приступ з півночі. Пер¬ший кілометр шляху має західну орієнтацій, а далі знову пролягає і північно-західному напрямку. Хоч і далі похмуро, та постійне туристичне бажання йти вперед не дає нам спочинку. Пройшовши полонину Озірну, до¬ходимо до початку полонини Луковиці. Тут шлях повертає на північ.

Саме біля полонини Луковиці погода почала змінюватися на кращу. Дощ припинився, а північно-західний літер порозганяв хмари І дав змо¬гу споглядати незабутні гірські краєвиди /фото №3/.

На полонині Луковиця доходимо до роздоріжжя: дорога вліво - на с.Буркут, а дорога вправо - з великою втратою висоти пролягає до хреб¬та Ватонарки в північно-східному напрямку. За годину ходу ми на пере¬валі. Тут через гори Гриняви пролягає дорога Мацкенсена, якою ще з дав¬ніх часів люди ходили з Волощини /Румунії/ на Гуцульщину та Буковину. З перевалу повертаємо вліво, в напрямку с.Шибеного. Дорога після трива¬лих дощів розкисла, та групі вдалося ще до настання вечірніх сутінок прийти до села і розміститися на нічліг в старому сільському клубі.

Через годину була святкова вечеря, друзі вітали Володі Півторака з днем народження.

2. На половині Великий Приступ, гори Гриняви

3. На полонині Луковиці, на задньому плані г.Чивчин (1766 м)

ДЕНЬ ТРЕТІЙ / 18.08 /

Сьогодні неділя, і хоч заплановано півднівку для відпочинку, та з самого ранку в нашому таборі кипить робота. Чергові готують сніданок, Півторак з Грищуком йшли замовити хліб в сільській пекарні /знахо¬диться і районі каплички/, а сонце, яке з самого ранку залили долину своїм промінням сушить одяг та інше спорядження групи. Хліб спекли на 13.00 годину. Розприділяємо його по рюкзаках - і в дорогу. Прошовши ще раз КПП, повертаємо на прикордонну заставу, щоб зробити світлину на пам’ять /фото № 4/.

Далі наш шлях пролягає лівим берегом струмка Шибеного до одноймен-ного озера Шиберного. Група підбадьорена по справжньому літньою погодою подолала за годину п’ятикілометровий відтинок шляху і стала на обід поблизу озера.На жаль, від озера залишилася одна тільки назва, спогади про нього та фотографії I слайди Давня дерев’яна /кляуза/, яка була збудована ще за Австро-Угорської імперії для більшого збору води, яку використовували для сплаву дерева по Черемошу, прогнила до самого дна. І тепер вся бувша акваторія озера /довжина - 850 м, ширина - 200 м/ заросла сірою вільхою і занесена, ґрунтовими масами, які нанесли селеві потоки минулорічних повеней сфотографуємося біля руїн греблі /фото № 5/,ко¬лись в цьому місці глибина озера досягала 25 м, а запасу води вистача¬ло, щоб сміливі плотогони сплавили ліс до Кутів, а то і до самих Чернів¬ців /зі спогадів дітей І онуків плотогонів с.Шибеного/.

Біля озера зустрічаємося з лісничим Високогірного лісництва, яке знаходиться біля устя струмка Погорільця, лівої притоки струмка Шиберного. Він перевіряє нашу перепустку, бо далі наш маршрут пролягатиме по території Карпатського державного природного національного парку.