Туристично-краєзнавча подорож по Українських Карпатах
Після невеличкого перекусу вирушаємо в північному напрямку, попе¬реду дві вершини г.Данциж /1822 м//фото № 17/. Добряче пригріло сонце, почастішали запинки на перепочинок /через кожні півгодини ходу, п’ять хвилин відпочинку/.
Проходимо вершини Данцижа, а далі виходимо на вершину г.Пожижезська / 1822,2 м/, тут і робимо зупинку на обід. Пригощаємо туристів з Польщі, які теж зупинилися на перепочинок. Від Пожижевської хребет пролягає в північно-західному напрямку через вершину г. Брецкул /1910 м/ аж до самої Говерли. По дорозі зустрічаємо багато туристичних груп як з Украї-ни, так і з близького зарубіжжя /Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія/.
І ось ми приходимо на сідло між Брецкулом та Говерлою. Справа від сідла в джерело води, вліво від сідла відходить стежка, яка траверсує південно-західні схили Говерли /використовується і непогоду/. Збирає¬мося з силами, і через 25 хвилин роботи ми на Говерлі /2061 м/ - най¬вищій точці Українських Карпат /фото № 18,19/. На вершині зустрічаємо юних туристів з Києва та Чернігова.
Після святкового перекусу починаємо спуск з вершини на захід з напрямку Петроса. Зійшовши з крутого конуса Говерли, потрібно збігти від першого сідла на гребені до вже згаданої траверсної стежки, яка переходять в добру кам’янисто-ґрунтову дорогу .Дорога траверсує південними схилами всі подальші вершинки основного хребта і через дві години ходу виводить до сідла біля підніжжя г.Петрос.
12. На вершині г. Ребра (2002 м.)
13. На західних схилах г.Ребра. На задньому плані г. Шпиці (1863 м.)
14. Краєвид з г. Ребра. Наш подальший маршрут.
15. Біля озера Несамовитого
16. На вершині г. Турку (1933, 2м)
17. Спуск з г. Турку. Попереду дві вершини Данцига
18. На вершині г. Говерли (2061 м.)
19. На вершині г. Говерли. Рідні землі України
ДЕНЬ ШОСТІЙ / 21.08 /
Група прикинулася з першими променями синця /фото № 20/. Ніч була прохолодною, і у ас їх з’явилися бажання погрітися біля багаття. Так що черговим була додаткова допомога, що до збирання сухого ріщщя. Сніданок був зварений за рекордний час - 45 хвилин. Після сніданку збираємо і швидко свій табір І вирушаємо в радіалку на вершину г.Петрос /2020 м/. Добра стежка стелеться східним схилом вершини розумно минаючи круті схили та невеликі скелі. 40 хвилин штурму - І ми на вершині. Встанов¬люємо національний прапор І за традицією - світлина на пам’ять /фото № 21/.
При спуску з вершини зустрічаємо мних туркеті в з Чернігова. Запрошуємо їх до нас в Коломию на зимові канікули. І далі в дорогу Далі маршрут пролягає вздовж полонини Гарманеска. Добра ґрунтова дорога траверсує південні відроги г. Петрос і через 2 години ходу виводить на перевал поблизу полонини Шумнеска. Збігаємо з перевалу по серпан¬тинній стежці вздовж струмка в західному напрямку. Скинувши 100 м по висоті виходимо на добру ґрунтову дорогу, тут обладнане місце для відпочинку туристичних груп. Пообідавши, вирушаємо вже згадано» дорого», траверсуючи північні схили г.Шешуд /1688,7 м/. Через 40 хвилин ходу виходимо на полонину Менчул тут розміщується біостаціонар Львівського університету. Далі дорога змінне свои західну орієнтацій на північно-західну і пролягає буковим лісом, траверсуючи південні схили г.Манчул Квасівський. Пройшовши лісовий масив. дорога повертає на північ і ви¬водить на невелику полонину. І далі минаючи руїни невеликого будинку, дорога описує плавний віраж вліво І швидко збігає в південно-західному напрямку до о.Кваси Рахівського району, яке розкинулося в мальовни¬чій долині Чорної Тиси. Кваси славляться своїми лікувальними джерилами. Тут починаються і закінчуються багато туристичних маршрутів на Свидовець та Чорногору. Закінчився і наш маршрут.