Сегментація ринку в туризмі
частота подорожей;
спосіб використання туристичних послуг;
мотиви подорожі;
розмір та структура витрат;
задоволення від подорожі.
Класифікація Гана. Німецький дослідник Г. Ган виділяє 6 типів туристів:
1.S-тип – типовий відпускник, любить пасивний відпочинок на морських курортах, спокій та комфорт;
2.F-тип – люди, які надають перевагу далеким подорожам із враженнями;
3.W1-тип – люди, які люблять активний відпочинок, піші походи, фізичну активність на природі незалежно від погоди;
4.W2-тип – люди, які надають перевагу спорту та максимальним нагрузкам.
5.А-тип – любителі пригод, ризику, екстріму, небезпеки;
6.B-тип – допитливі туристи, які вивчають визначні місця, пам’ятки природи та культури, спеціалісти, які поглиблюють свої знання в галузях культури, мистецтва та історії.
Таким чином, здійснюючи сегментацію, туристичні фірми виявляють ті групи споживачів, які можуть стати клієнтами фірми, і на яких має орієнтуватись процес розробки туристичних продуктів.
3. Позиціювання туристичного продукту
На основі зібраних соціодемографічних і психографічних даних розробляються критерії для оцінювання специфічного туристичного ринку та порівняння цільових ринків. Далі слід вибрати порівнювані атрибути туристичного продукту (стиль, імідж, рівень якості, ціни та ін.). Оцінювання турпродукту проводиться у трьохвимірному просторі, координатами для якого є сегмент ринку, ціль і позиціювання.
Позиціювання – це дії по розміщенню туристичного продукту (послуги) на визначеному ринку, який називають цільовим туристичним ринком, з метою забезпечення конкурентоспроможності туристичного продукту (послуги).
Вибір цільового ринку проходить в декілька етапів:
1.визначення потенціалу сегменту ринку.
Потенціал туристичного ринку характеризується його кількісними параметрами, головним з яких є ємність ринку. Сегмент має бути достатньо ємним, щоб фірма могла окупити витрати.
2.оцінка доступності сегменту ринку.
Тут необхідно отримати інформацію про те, які перешкоди лдя діяльності існують на ринку, чи досяжними є споживачі туристичних послуг.
3.оцінка суттєвості сегменту ринку.Передбачає визначення того, наскільки реальним є віднесення споживачів ринку до сегменту, з яким має намір працювати фірма. Слід також виявити, чи стійкі потреби туристів, щоб знати, який турпродукт їм пропонувати – консервативний чи з мінливими характеристиками.