Екологічний туризм

Відповідальний туризм, що зберігає природні об'єкти та покращує добробут місцевого населення Виключає пізнання природи туристами

1 vpiiiM, що включає подорожі до відпоєно недоторканих (неспотво-1 їси і їх або незабруднених) місцевості, з місцевостей, з метою дослідження та милування пейзажем, дикими інаринами і рослинами, а також пам'ятниками культурними Не враховуються інтереси місцевих мешканців, не зберігаються гаються екосистеми Туризм, який грунтується на порівняно недоторканому природному середовищі, не є руйнівним, здійснюється н режимі адекватного менеджменту, сприяє тривалому захисту і управлінню охоронними територіями Вияв неповаги до інтересів місцевих мешканців

Туризм, чутливий до навколишнього середовища Вияв неповаги до інтересів місцевих мешканців, не зберігаються екосистеми

Подорож з метою розуміння культури і історії природи, отримання економічної вигоди, що в той же час не зачіпає екосистему Вияв неповаги до інтересів місцевих мешканців

Стан із змістовним наповненням терміну «Екологічний туризм» ускладнюється використанням великої кількості споріднених та схожих за змістом термінів: •¦природний туризм», «м'який туризм», «зелений туризм», «відповідальний туризм», агротуризм тощо. Необхідно також відзначити, що заплутаність та неоднозначність терміну не дозволяє отримати точні статистичні дані про розвиток екотуризму. Тому експерти WTO в підрахунку прибуттів і надходжень від різних видів туризму використовують поняття «туризм, орієнтований на природні туристські ресурси», або «природний туризм» (nature based tourism), куди відносять і екотуризм.

Однією з причин такого стану В. Храбовченко аргументовано вважає першопочаткове використання и-рміїгу маркетологами для впливу на туристів, орієнто-паніїх на природу, її захист і активний відпочинок

(outdoor). Насправді таких туропсраторів у більшості випадків мало турбувала охорона навколишнього середовища. Тому ідеї экотуризма довгий час викликали і викликають певні дискусії у науковців. Па практиці під брендом «Екотуризму» активно реалізуються програми активного туризму (спортивно-оздоровчого, пригодницького, екстремального тощо).

Підсумовуючи необхідно зазначити, що внаслідок понятійної плутанини багато провідних турфірм відмовилися від використання терміна, тому що він розуміється різноманітними групами споживачів по-різному. У зв'язку з цим, резонним є висновок міжнародного товариства екотуризму (TIES) про те, що ніколи не буде чіткого розмежування між туризмом і екотуризмом. Еко-туризм необхідно визначати як авангард, що привносить усе краще на туристський ринок і є зразком для наслідування у всьому світі.

Для більш глибокого розуміння цього виду подорожей наведемо 10 заповідей екотуриста, сформульованих (TIES):

- пам'ятати про уразливість Землі;

- лишати тільки сліди, забирати з собою тільки фотографії;

- пізнавати світ, у який потрапив: культуру народів, географію;

- шанувати місцевих мешканців;

- не купувати вироби виробників, що піддають небезпеці навколишнє середовище;

- завжди ходити тільки протоптаними стежками;

- підтримувати програми з захисту навколишнього середовища;

- де можливо, використовувати методи зберігання навколишнього середовища;

- підтримувати (патронувати) організації, що сприяють захисту природи;