Туристична характеристика Надвірнянського району, с.Бистриця, с.Буковель, ТК Буковель. Перспективи розвитку
Бредулецький заказник – державного значення з 1974р. Площа 116 га. Охороняється масив реліктової для Карпат сосни звичайної (площа 30 га), що росте на схилах Горган, серед буково-ялицево-ялинового лісу. Поодиноко трапляється сосна кедрова європейська, занесена до Червоної книги. У трав’яному покриві трапляється журавлина дрібноплодна (Червона книга), рідкісна для Карпат росичка кругло листа.
Товпиширківський заказник – ботанічний заказник республіканського значення ( з 1974р) розташований у Надвірнянському районі. Перебуває у віданні Надвірнянського лісокомбінату. Площа 424га. Горгани з високогірними ялиновими лісами з домішкою на верхній межі сосни кедрової. На кам’яних осипищах в оліготрофних умовах поширені угрупування кедрово-ялинових та ялиново-кедрових пралісів з домішкою берези повислої. На верхній межі лісу зростає криволісся сосни гірської. І заказнику є також два невеликі осередки модрини, що росте на південному схилі г. Товпиширки разом з ялиною та сосною кедровою. З тварин водяться: ведмідь, дика свиня, куниця, рись, канюк, глухар. Має грунто-захисне та наукове значення.
Садки – ландшафтний заказник з 1974р. Площа 995га. Являє собою лісовий масив на північно-східних горганах, представлений коренними фітоценозами пралісового характеру. У лісовому поясі заказника зростають чисті й мішані ялинові ліси з сосною кедровою, ялицею європейською, буком лісовим. Особливу цінність становить реліктові кедрово-ялинові та ялиново-кедрові чорнишеві субори, приурочені до кам’яних осипищ. У таких же ґрунтових умовах трапляються реліктові березняки. У субальпійському поясі домінують гірсько- соснові угрупування (чорнишеві та сфагнові); на менш скелястих грунтах трапляються біогрупи душекії зеленої. На гребневій частині хребта поширені кам’яні поля, вкриті лишайниками. Багатий тваринний світ: олень європейський, козуля європейська, ведміть бурий, свиня дика, вовк, рись, куниця кам’яна, глухар, горохівка, шишкар ялиновий, боривітер, зрідка трапляється беркут, занесений до Червоної книги України.
1.5 Загальна оцінка природо-рекреаційного потенціалу
Горгани – один з масивів Українських Карпат, який вирізняється різноманітними і значною мірою унікальними, до того ж найбільш збереженими, ПК.
Не зважавючи на багатство природних ресурсів, гірські території Горган є відсталимию в основному тут розвинутий лісопромисловий комплекс та сільсіке господарство. Деревообробна промисловість,меблева зараз переживають важкі часи. В основному вивозять за кордон. Сільське господарство, яке має переважно тваринницький напрямок, фактично не має збуту прдукції через віддаленість від промислових центрів та збільшення тарифів на транспортні послуги. На всій тереторії має місце безробіття, життєвий рівень падає.
Одним із шляхів виходу з такого соціально-економічного занепаду може стати широкий розвиток рекреаційної індустрії, яка при належній організації і розумному використанні наявних природних особливостей може за відносно короткий термін вирішити значну частину регіональних проблем. Необхідність забезпечення закладів рекреаційного спрямування продуктами харчування дасть поштовх інтесифікації ведення сільського господарства. Буде створено додаткові робочі місця, зокрема і для жіночьої праці в сфері обслуговування. Зросте попит на сувеніри, щовикличе відродження народнихремесил, традицій та звичаїв, приверне більшу увагу до культурно-історичних об’єктів.
Оптимістичний прогноз щодо подальшого розвитку рекреаційної індустрії базується щей на тому факті, що ланшафти Горган здавна приваблювали туристів.
В 1950-70х роках на околиці Яремче збудовано багато туристичних баз і спортивних комплексів, будинків відпочинку і санаторіїв.
Для збереження природніх ланшавтів з унікальною флорою, цінних історичних об’єктів, оригінальних гуцульських архітектурних і ентографічних пам’яток та раціонального використання багатих рекреаційних ресурсів гірського району в 1980році, згідно Постановою Ради Міністрів УРСР, у басейні Прута та Черемоша Івано-Франківсьеої області було створено на площі 47,3тис. га перший на Україні Карпатський державний природній парк. Згодом йог обуло перейменовано в Карпатський національний природній парк. До парку включено Говерлянське, Бистрицьке, Високогірське та Чорногірське лісництва, що належало раніше до Карпатського заповідника. Загальна площа парку становить 50,3 тис.га.Протее треба пам’ятати, що процес кекреаційного природокористування, тісно взаємопов’язаний з екологічним фактором оскільки збережено природне довкілля, на якому формується рекреаційна дфяльність, є основною ціннфстю, заради якої здіснюється ця діяльність. Втрата якісних або кількісних характеристик природногодовкілля може призвести до значних екологічних і відповідно економічних збитків, або припинення рекреаційної діяльності взагалі. Тому збереження ПК є необхідною умовою рекреаційного прородокористування і виступає гарантом екологічної стабільності та економічної ефективності.