Туристична характеристика Надвірнянського району, с.Бистриця, с.Буковель, ТК Буковель. Перспективи розвитку

Ведучи мову про Українські Карпати, слід розуміти, що це не тільки Гірська система з незабутніми краєвидами, річками, льодовиковими озерами, водоспадами, унікальною ендемічною природою та реліктовою флорою і фауною. Карпати – це також заселені регіони з давніх часів, які на даний час перебувають в занепаді, та навіть на межі вимирання, (мова йде і про демографічну ситуацію, і про безробіття, і про виїзд молоді за межі села з метою працевлаштування, і про не ефективність ведення сільського господарства). Ця проблема набуває делалі більшої а к т у а л ь н о с т і, атже призводить до занепаду села, і потребує вирішення. Саме тому темою моєї наукової роботи стала: “вплив туристичних комплексів на розвиток сіл Бистриця та Полляниця”. Ці два села, такі схожі у минулому, надзвичайно відрізняються зараз. Прихід інвестора в с. Поляниця змінює його подальший розвиток. Яким воно стало? В своїй праці я здійснюю спробу проаналізувати чи добрі ці зміни та чи потрібні такі зміни с. Бистриця. Саме тому намагаюся показати вплив інвестора на всі важливі сфери діяльності в селі.

При написанні роботи більше уваги зверталося на ситуацію в с. Бистриця та можливі зміни тут з приходом інвестора. Також як ймовірний інвестор розглянуто ТзОВ “Скорзонера” (на основі фактів зацікавленості ним даним населеним пунктом). Щодо населеного пункту Поляниця, то тут використано проектні матеріали розвитку ТК “Буковель” (майстер-план “Буковель”), що передбачають відповідні зміни у житті села.

У своїй роботі я ставила за м е т у розкрити проблему відсутності стимулюючого фактору розвитку с. Бистриця, а також дати оцінку природо ресурсного потенціалу дослідженого району. Для цього було опрацьовано наукову та історичну літературу, зібрано статистичні дані, використано картографічні матеріали та здіснено метод прогнозу. Неодноразово спілкувалася з небайдужими до долі села людьми: головою сільської ради – Яремчуком Петром Петровичем, власниками туристичного центру “Водограй” Баб’юком Віктором Юрійовичем та власником приватної садиби “Любава” Фронзеєм В’ячеславом Ярославовичем, директором сільського Будинку культури Роїв Марією Василівною та ін. Дискусії з цього питання та детальне опрацювання літератури дали мені змогу зрозуміти, що саме в туризмі з потужними інвестиціями ці люди вбачають вирішення багатьох проблем села. Щоб переконатися в цьому і спробувати довести правильність цієї думки, я взялася за дану працю.

Характеристика природніх умов і ресурсів району досліджень

1.1Фізико-географічне положення району дослідження

Надвірнянський район розташований у південно-західній частині Івано-Франківській області. Південно-західна межа району проходить по межі із Закарпатською областю. Надвірнянський район межує із такими районами Івано-Франківської області, як: Коломийським на північному сході, Косівським на південному сході, Верховинським на півдні, Тисменецьким на півночі, Богорочанським на північно західній.

Адміністративний центр району – місто Надвірна, розташоване в передгір’їУкраїнських Карпат на правому березі річки Бистриці Надвірнянської (басейн Дністра).Територія Надвірнянського району становить 1293,6 кв. км. Її третина припадає на Перед карпатську рівнену. Дві третини розташовані в гірській зоні Зовнішніх (Скибових) Карпат. В межах дослідженої території виділяють Довбушанські Горгани розташовані між долинами Бистриці Надвірнянської і Пруту. [1]

На території району 42 сільських населених пункти. Дилятин, Битків, Ланчин – селища міського підпорядкування. Село Поляниця належить до Яремчанської міськради. Село Бистриця (до 1946р - Рафаїлова), центри сільської ріди знаходиттяся на відстані 36 км від Надвірної. До складу сільради входять село Климпуші та селища Згари й Причіл.

1.2 Загальні особливості рельєфу, геологічної будови.

Територія району формувалася на дні океану. В кінці палеогену (25 млн. років тому) почалося утворення Карпат при одночасному від ступанні продавнього океану на північ. На території переважають гірські породи неогенового періоду (Передкарпаття), що складається з потужніх мол асів (конгломератів, пісковиків,глини, солі) [2]. Гірська частина сформувалася остаточно в кайнозої з потужних шарів пісковиків, що значно зруйнувалися в процесі вивітрювання утворивши на схилах і вершинах Горганах кам’яні осипи. Карпати і зараз продовжують рости, зазнаючи вертикальних піднять на 5-11 мм на рік.

Про молодий вік Карпат свідчать землетруси, епіцентр яких зараз у Румунії.