Туристична характеристика Надвірнянського району, с.Бистриця, с.Буковель, ТК Буковель. Перспективи розвитку
Територія району лежить в межах таких тектонічних структур: - Південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи (Волино-Подільської плити);
–Внутрішньої зониПередкарпатського передового прогину;
–Складчастої області Українських Карпат: Скибової зони.
Волино-Подільська плита являє собою схил Українського кристалічного щита. Її кристалічний фундамент занурений під потужну товщу (до 3000м) палеозойських і мезозойських відкладів (вапняків, сланців, пісковиків).
Передкарпатський крайовий прогин є частиною Карпатського альпійського поясу. Внутрішня зона вкрита потужною товщею (до 7000м) відкладів крейдового, палеогенного і неогенного періодів. Всі вони морського походження, в окремих місцях зім’яті в пологі лінійні складки. Внутрішня зона зверху вкрита неогеновими молосами. Моласи – продукти руйнування гір, утворені піскрвиками,конгломераторами, глинами, вапняками, які награмаджувалися в прилеглому морському басейні.
Зовнішня антиклінальна (Скибова) зона являє собою підвищення ускладнене насувами, які утворюють шість скиб типово Карпатського простягання.
Більшу частину займають гори, Привододільні або Внутрішні Горгани, представлені середньогір’ям порізаним верхівями річок, зокрема Бистриці Надвірнянської. Тут знаходиться п’ять вершин висотою понад 1700м, це г. Гропа (1759м), г. Братківська (1788м), г. Дурня (1705м), Чорна Клива (1719м), г. Довбушанка (1754м).
На вододілі Чорної Тиси і Прута знаходиться Яблуницький перевал або Ясинський (931м) перевал, це най східніше шосе, яке зв’язує Закарпаття з Прикарпаттям.
Серед корисних копалин виділяють: нафту, природній газ, буре вугілля, менілітові сланці, озокерит, кам’яна сіль, будівельні матеріали, пісковики, Пасічнянське родовище (піски для вироблення скла) Є джерела мінеральних вод.
1.3Клімат. Річки.
Клімат – це багаторічний режим погоди у даній місцевості.
Клімат району помірно-контенентальний, вологий, прохолодний влітку та м’який взимку. Пересічна температура січня від -4,3°C (Яремче) до – 7,6°C (Пожижевська); відповідно липня – +17°C; + 12°C.
У районі протягом року в середньому переважають північно-західний та південно-східний напрямки вітру.
На території досліджуваного району річні суми опадів залежно від висоти місця коливаються у межах 700-1500 мм (у верхів’ях Прута). У теплий період випадає приблизно 68% опадів від річної норми.найбільш дощові літні місяці (червень, липень, серпень), протягом яких випадає близько 44% опадів. Максимум опадів здебільшого припадає на червень.
Теплий період в районі триває від260-270 днів; загальний період вегетації відповідно від 200-210 до 165-и днів;період активної вегетації – від 160-165 до 80 днів.
Припинення весняних приморозків на передгірських ділянках в середньому припадає на кінець квітня – початок травня, а настають вони восени в кінці вересня – початок жовтня. Тому середня тривалість безморозного періоду становить 150-155 днів. Весняні приморозки найнебезпечніші для плодових культур під час їх цвітіння і утворення зав’язі.
У літні сезони (червень – серпень) 50% днів мають середні добові температури в межах 15-20 градусів за Цельсієм. У липні (найтеплішому місяці) налічується близько 13 днів з температурами 20-25 градусів за Цельсієм. Протягом року в середньому в межах району буває 28-29 днів з грозами.Осінь у районі наступає на початку вересня, коли відбувається перехід середньої добової температури через 15 градусів за Цельсієм, і закінчується у перших днях після переходу температури через нуль градусів за Цельсієм. Восени помітно збільшується повторювальність південно-східних вітрів, що спричиняють часте поширення на території області ще теплого континентального повітря. Тому перша половина осіннього сезону тепла.