Управління іміджем та людськими ресурсами сільського туризму
—матеріально-технічну якість (наприклад, умеблювання і розміри кімнат агрооселі);
—емоційну якість сприйняття сервісу обслуговування туриста.
Якість пропозиції у сільському туризмі має також свій третій, значно ширший, вимір і передбачає:
—якість природного середовища;
—якість відпочинкових, природних та антропогенних ресурсів;
—якість соціально-технічної інфраструктури.
Місцева громада повинна усвідомлювати ту відповідальність, яку вона бере на себе, і тому має продемонструвати свої ресурси, свою культуру, особливість, знання і вміння.
Менеджмент людських ресурсів сільського туризму
Роль людських ресурсів у продукуванні туристичних послуг є визначальною. Тим паче, якщо мова йде про послуги сільського зеленого туризму, де відсутні можливості росту автоматизації в наданні послуг.
Власник агрооселі повинен завжди пам'ятати таку аксіому: "Моє агротуристичне господарство творять люди, і мій агротурпродукт також творять люди".
На оцінку гостем якості пропозиції найбільшою мірою впливає атмосфера, що панує в господі сторони, що приймає. Якщо ця атмосфера приязна і приємна, гості почуваються комфортно й безпечно, то вони здатні оцінити й відповідно винагородити зусилля власників агро-осель.
Господар агрооселі повсякчас повинен здійснювати менеджмент людського ресурсу свого господарства, адже саме кадровий менеджмент — це основа успішного існування на ринку дрібнотоварного агрорекреаціного сервісу.Варто ретельно планувати потреби в кількості працівників. Крім загальноспискового складу, господар має враховувати сезонні коливання потреби в персоналі. Тому в сільському зеленому туризмі зростає значення сезонно найманих працівників, а отже, існують певні проблеми з їх навчанням, мотивацією до якісного виконання свої обов'язків, умінням спілкуватися з гостями — вихідцями з іншого соціокультурного середовища міста.
Власник агрооселі повинен дуже відповідально ставитися до відбору і плинності кадрів. Про всяк випадок (скажімо, у пікові новорічно-різдвяні та вік-ендові напливи гостей), "під рукою" господаря агрооселі повинен бути запланований резерв персоналу, який уже раніше залучався і має мінімальний досвід роботи з туристами.
Обсяги зарахування чи скорочення працівників агротуристичного господарства визначаються на підставі обсягу робіт і балансу робочого часу одного працівника в певний календарний період.
Вагомим аспектом менеджменту людських ресурсів сільського зеленого туризму є управління ефективністю праці персоналу. До підсобних робіт в обслуговуванні туристів господар може залучити до десятка сільських мешканок, однак, не дбаючи про ефективність їх праці, чим можна лише занапастити справу прийому "зелених" туристів у своїй господі (туристів може відлякати зайва метушня, гармидер й набридливе сновигання перед очима численного обслуговуючого персоналу).
Господар агрооселі повинен мати на увазі: його обслуга має бути "невидимою" для гостей, з'являтися перед ними тільки тоді, коли її потребують, і зникати одразу, як тільки потреба в ній вичерпується.
У ринкових умовах при сезонному залученні додаткової найманої праці її оплата в більшості країн світу здійснюється на погодинній основі. Тому власник агрооселі повинен навчитися оперувати таким показником, як "людино-година".