Управління іміджем та людськими ресурсами сільського туризму

Основні фактори, що впливають на формування рекреаційного іміджу агротуристичної території — це туристичні ресурси регіону, способи організації дозвілля, ставлення господарів і місцевого населення до туристів, туристичні шляхи, відповідність ціни за послуги їх якості тощо. Умови проживання та харчування не мають вирішального значення у момент вибору туристом пропозиції відпочинку на селі. Існує ряд психологічних факторів, які потрібно передбачити у кожній пропозиції, серед них: зручність, оригінальність, розваги.

Турист, який вирішив провести свою відпустку в селі, хоче під час відпочинку оглядати красиву природу. Прекрасні краєвиди не повинні бути зіпсовані через занедбаний вигляд села. Тому село, громада якого береться за організацію зеленого туризму, повинно переглянути своє ставлення до умов упорядкування території й побуту. Адже рекламною "візитівкою" для туристів, найчастіше, виступає не сама по собі агрооселя, а загалом сільське середовище, його внутрішній вигляд і благоустрій.

Для того, щоб досягнути привабливого позитивного іміджу сільського населеного пункту, зусилля менеджменту треба зосередити на таких запоруках успіху, як:

—громадське підтримання чистоти та ладу в господарських обійстях, на вулицях та в громадських закладах;

—дотримання санітарно-гігієнічних умов проживання;

—піклування про естетичний вигляд будинків, садів, громадських закладів;

— прикрашення села зеленими насадженнями (плакучі верби, бузкові та калинові кущі, мальви тощо) та малими декоративними архітектурними формами (дерев'яні зруби криниць чи колодязі-журавлі, каплички тощо);

—утримування у доброму технічному стані комунальної інфраструктури села.

Зусиллями сільської влади чи об'єднання самих власників агроосель у селі, зорієнтованому на перспективний розвиток зеленого туризму, доцільно організувати інформаційний куток, де зібрати різні публікації про район, наявні у ньому атракції, можливі екскурсії та розваги.

У більших курортно-рекреаційних осередках регіонів України (наприклад, у Карпатах — Славське, Роз-луч, Яремча, Ворохта, Косів, Шешори, Вижниця, Свалява, Рахів тощо) доцільно передбачити створення спеціалізованих інформаційних Центрів сільського зеленого туризму, які б надавали гостям регіону фахові консультації та різнобічну інформацію про можливості відпочинку у селах краю.

Процес взаємин організаторів сільського туризму і решти місцевих жителів не завжди простий. Учені "вивели" т. зв. індекс туристичного роздратування Доксі, що описується поняттями теорії життєвого циклу.

Традиційно взаємини між місцевими мешканцями і туристами проходять у часі кілька стадій:

—ейфорія (поява перших туристів, перші гроші, радість, задоволення);

—апатія (необхідне розширення матеріальної бази, буденне (терпляче) сприйняття туристів, концентрація головним чином на прибутку);

—роздратування (туризм чинить руйнівний тиск на місцевий спосіб життя);

—антагонізм (туризм — зло і джерело всіх негараздів) [72].

Психологія людей має властивість змінюватися. Особливо це актуально стосовно колективної думки сільської громади.

Умовою успіху в створенні цікавої туристичної пропозиції є її якість. У рамках суб'єктивної оцінки якості туристом можна виділити дві її складові: