АВТОБІОГРАФІЯ (СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ)

II.Підліткова фантазія, коли підліток баче себе в мріях представником тієї чи іншої привабливої для нього професії.

III.Попередній вибір професії. Різні види діяльності сортуються і оцінюються спочатку з точки зору інтересів підлітка, потім – з точки зору його здібностей і, нарешті, з точки зору його системи цінностей. Звичайно, інтереси, здібності і цінності виявляються на будь-якій стадії вибору. Але ціннісні аспекти, суспільні чи особисті, як більш узагальнені, визрівають і усвідомлюються пізніше, ніж інтереси і здібності, диференціація і консолідація яких відбувається паралельно і взаємопов’язано. Інтерес до предмета стимулює школяра більше займатися ним, це розвиває його здібності; а виявлені здібності, збілшуючи успішність діяльності і приносячи визнання оточуючих, в свою чергу, підкриплює інтерес.

IV.Практичне прийняття рішення, власне вибір професії, включає в себе два головних компонента:

• визначення рівня кваліфікації майбутньої праці, об’єму та тривалості необхідної підготовки до неї;

• вибір конкретної спеціальності.Власне кажучи, послідовність цих двох виборів може бути різною, хоча орієнтація на вступ до вузу, як правило, формується значно раніше, ніж визріває вибір конкретної спеціальності.

Так було і в мене. Те, що я буду вступати до вузу я вирішила ще в дев’ятому класі, і навіть знала, що це буде університет ім. Т.Шевченка (певною мірою тому, що там свого часу навчалась моя мама), але вибір спеціальності зробила лише наприкінці одинадцятого. Хоча я закінчила школу з золотою медаллю, але довгий час не могла вирішити яку ж спеціальниість мені вибрати, тому що розуміла, що лише займаючись “сродною працею” я зможу реалізувати себе в повній мірі, адже проблема самореалізації була для мене дуже важливою. Про факультет соціології та психології я дізналась з інтерв’ю з В.І.Воловичем в газеті “Освіта”. Так як мене цікавили люди, їх характери, а також взаємовідносини між ними в суспільстві, то я вирішила поступати саме на цей факультет.

Отже, не останню роль у виборі моєї спеціальності відіграли засоби масової інформації, які у сучасному суспільстві мають дуже велике значення. Засоби масової інформації (ЗМІ) – це засоби комунікації: газети, журнали, телебачення, радіо, кіно та інші форми, що працюють на масові аудиторії. Найважливішими формами перших мас медіа були газети. Вони зберігають своє значення й досі, однак доповнюються й іншими, сучаснішими сасобами, особливо радіо й телебачення. Вплив мас медіа на нове життя значний. Вони служать не тільки для розваг, а й надають нам і самі формують багато інформації, якою ми користуємось в повсякденному житті.

Перелік різних теорій мас медіа значно зріс. На переконання Ініса та МакЛуана, засоби інформації більше впливають на суспільство тим, як вони інформують, ніж тим, про що вони нас інформують. Говорячи словами МакЛуана “посередником є повідомлення”. Наприклад, телебачення впливає на поведінку й цінності людей тому, що воно відрізняється від природи інших мас медіа, скажімо газет чи книжок. Сьогоднішнє розуміння того, що ми живемо в одному світі, значною мірою є результат міжнародного масштабу ЗМІ. Світовий інформаційний порядок – міжнародна система виробництва, розподілу та споживання іформаційних благ – став реальністю. За умов провідного ставлення індустріальних країн у світовому інформаційному порядку багато людей вважає, що на країни “третього світу” чекає нова форма інформаційного ймпералізму.

Таким чином, я вирішила поступати на факультет соціології та психології. Перший рік виявся невдалим, я не змогла набрати необхідної кількості балів. Проте, головною рисою мого характеру завжди була впертість, і тому я вирішила поступати до тих пір, доки не доб’юся свого. Розуміючи малоефективність самостійної підготовки, я пішла на підготовчі курси того ж університету. Після року кропіткої праці мені пощастило – я виявилась в числі тих хто успішно склав випускні іспити з підготовчого факультету, які на той час були вступними на факультет.

Отже, я стала студенткою Київського університету. Проте, це лише перша сходинка на шляху до професіонального самовизначення. Новий статус, нова соціальна група – все це сприяє новим змінам у моїй свідомості, подальшому моєму розвитку як особистості, накладає нові обов’язки та ставить інші, більш складні, завдання. І якими будуть шляхи їх вирішення залежить лише від мене, від того чи сформувались в моєму характері необхідні для цьго риси і чи сформуються риси, яких не вистачає. Адже, як казав Протагор: “Пізнай себе, і ти пізнаєш весь світ”.

Список використаної літератури.