диференційоване інформування споживачів інформації
Американські бібліотекознавці включають сюди всі аспекти і види роботи із фахівцями, при цьому визнається специфіка роботи кожної окремої бібліотеки по обслуговуванню читачів. Розглядаються обслуговування різних груп читачів — людей з обмеженими фізичними можливостями, безробітних, людей похилого віку, бізнесменів, робітників, науковців; окремі види наданих послуг — довідкове обслуговування, використання комп'ютерів у різних видах обслуговування, в тому числі й у ДІС, підняли рівень не тільки швидкості надання інформації, але й — рівень об’єктивності й значимості наданої інформації. Такий вид обслуговування підняв на належний рівень соціокультурну роль публічної бібліотеки.
Для бібліотекарів, що займаються обслуговуванням спеціалістів, кращий спосіб проникнути в його сутність і навчитися передбачати інформаційні потреби користувачів — це мати доступ до інформативних потоків та вміти вибирати з них інформацію під конкретну проблему. Різні види обслуговування відповідають потребам різних груп користувачів, а не створюваним теоріям по обслуговуванню. Обслуговування спеціалістів у майбутньому вимагає активної інтеграції бібліотек у процеси розвитку соціуму, достатньої гнучкості і далекоглядності в роботі, а також прогресивність та реформацію застарілих форм роботи.
В умовах різкого скорочення фінансування російські бібліотеки шукають нових партнерів. Такими є широкі ділові кола, що приходять до розуміння цінності інформації. Обслуговування їх відкриває перед публічними бібліотеками великі можливості. На думку американських колег, обслуговування даної групи населення не йде на шкоду іншим групам читачів. Участь у задоволенні потреб ділового співтовариства сприяє розвитку економіки, що в кінцевому рахунку необхідно всьому населенню.
Представлені в книзі матеріали по обслуговуванню дорослих створюють загальне уявлення про бібліотечні ресурси і програми для спеціалістів у США. Зроблено спробу виявити те загальне, що є рушійною силою обслуговування фахівців. Ця робота залишається і зараз у центрі уваги публічних бібліотек США.
У 1996 р. у цій же серії — "Бібліотечна справа. Інформаційні матеріали" — видана книга Майкла Бакленда "Реконструкція (перебудова) бібліотечного обслуговування". У передмові до американського видання відзначається, що практичне значення і цінність цієї книги полягає в тому, що вона містить оцінки, розраховані на середньострокову перспективу. Актуальна реформація ДІС полягає в тому, що бібліотекам доведеться надавати доступ до електронних документів. Автор справедливо не називає точного кількісного співвідношення таких документів і традиційних. У недалекому майбутньому бібліотеки будуть працювати з документами усіх видів.Інший важливий аспект, який розглядається у даній книзі — це значення всіх видів інформаційного обслуговування груп споживачів. Бібліотеки існують, щоб обслуговувати споживачів та активно використовувати свій потенціал. Майкл Бакленд ясно вказує шляхи розширення сфери обслуговування, наданого бібліотеками, а також можливі вимоги бібліотечного користувача в майбутньому. Автор не тільки привів переконливий аналіз минулого, сучасного і можливого майбутнього бібліотек, але і вказав практичні наслідки змін.
Таким чином, можна зробити висновок, що описані вище теоретико-практичні підходи у налагодженні інформаційної служби в масових бібліотеках, які активно інформують конкретні групи споживачів інформації (на прикладі інформаційного забезпечення бібліотекознавців в Росії) підвищують фаховий рівень спеціалістів усіх галузей; дозволяють відповісти на будь-який запит, документально забезпечити проект, програму будь-якого споживача інформації. Основним завданням такої служби є постійне вивчення інформаційних потреб певних фахівців (в конкретному випадку — фахівців бібліотечної справи); забезпечити різні тематичні напрямки необхідними актуальними виданнями та ін.
3. ДІС-ВЧИТЕЛІВ.
У зв'язку з розробкою регіональних програм розвитку освіти, уточненням регіонального компонента його змісту, диференційоване бібліографічне обслуговування вчителів здобуває особливе значення. Разом з тим, традиція підготовки бібліографічних посібників для працівників на педагогічній ниві багато в чому втрачена. Так, в Омську літературу по педагогічних науках і народній освіті за 1968-1973 р. можна знайти в підготовленому ОУНБ у 1974 р. "Покажчику літератури на допомогу школі" (разом з обласним Інститутом удосконалення вчителів). На початку 80-х рр. припинилося видання цього поточного бібліографічного покажчика Багато хто в ОУНБ перестали видавати бібліографічні посібники для педагогів, а центри методичного забезпечення виявилися не готові виконувати цю роботу в повному обсязі.
На початку 90-х рр. на грані руйнування виявилася система поточних бібліографічних посібників загальпедагогічного і галузевого напрямку; щоквартальний покажчик ДНПБ ім. К.Д.Ушинского "Література по педагогічних науках і народній освіті" виходить із запізненням більш ніж на 2 роки. Як показує аналіз "Книжкового літопису", у загальному потоці ретроспективних посібників по педагогіці й освті помітно переважають видання для загальноосвітньої школи. Однак і тут немає системи: якщо в 1990 р. вони склали 21%, а в 1991 р. - 47% від загального потоку видань для вчителів, то в 1992 р. їхня частка знизилася до 17, у 1993 -до 9 і в 1994 - до 6%. Та й потенціал ретроспективних науково-допоміжних бібліографічних посібників, що представляють інтерес для вчителя загальноосвітньої школи, невеликий, тому що їх ціль, в першу чергу, — забезпечення науки. Дослідники ж відзначають, що інформаційні потреби педагогів шкіл нічим не відрізняються від потреб викладачів вузів. Згодом це, можливо, приведе до зміни сформованої системи бібліографічних посібників для педагогів.