АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

* На фоні добрив N60P60K60

УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗАЛЕЖНО

ВІД УДОБРЕННЯ

У західних областях України завдяки достатній вологозабезпеченості ефективність добрив досить висока. Найвищі врожаї озимої пшениці одержують при внесенні всієї норми фосфорних і калійних добрив під основний обробіток ґрунту, а азотних роздрібнено у весняно-літній період вегетації. Найскладніше встановити оптимальні дози і строки внесення азоту.

Результати вивчення впливу мінеральних добрив (N0P0K0, N40P30K30, N80P60K60, N120P90K90) за різних норм висіву (3,0; 4,0; 5,0 млн./га) на продуктивність сортів Миронівська 61 і Циганка подано в табл.3.

У середньому за три роки на фоні N40P30K30 порівняно з варіантом без добрив, приріст зерна у сорту Миронівська 61 становить 7,4-11,4 ц/га, у сорту Циганка – 7,3-10,0 ц/га. Збільшення норми мінеральних добрив до N80P60K60 забезпечило приріст до контролю у сорту Миронівська 61 на 15,4-20,7 ц/га, у сорту Циганка на 12,5-19,4 ц/га. При внесенні N120P90K90 урожайність зростає порівняно з варіантом без добрив у сорту Миронівська 61 на 22,4-29,4 ц/га, у сорту Циганка на 17,7-25,2 ц/га.

Вищі прирости зерна, а отже й ефективніше використання мінеральних добрив, виявлено на варіантах з нормою висіву 3,0 млн./га, менші при нормі висіву 5,0 млн./га.

Сорт Циганка, як більш пластичний, на варіанті без добрив переважає за врожайністю сорт Миронівська 61 на 5,0-6,0 ц/га. Менші прирости зерна у Циганки від добрив можна пояснити вищою врожайністю на контролі – 32,2-34,6 ц/га (табл.3). На всіх фонах добрив сорт Циганка формує більшу

Таблиця 3

Вплив норм добрив на врожайність зерна сортів озимої пшениці за різних норм висівупродуктивність рослин, ніж Миронівська 61, що пояснюється вищою продуктивною кущистістю, густотою колосся і масою зерна з колоса у Циганки.

У пізніших наших дослідженнях у 2000-2002 рр. підвищення норми добрив з N0P0K0 до N60P40K40 забезпечило приріст урожаю у дев'яти сортів у середньому на 16,0 ц/га з відхиленням у межах 12,6 ц/га у Копилівчанки і 19,3 ц/га у сорту Мирхад. На фоні N120P80K80 приріст в середньому становить 29,3 ц/га, найменший він у Копилівчанки – 26,2 ц/га і найвищий у Миронівської 68 – 31,8 ц/га.

Згідно численних наукових рекомендацій норма внесення азотних добрив при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією становить 120 кг/га д.р. Тому в 1988-1991 pp. вивчались варіанти роздрібненого внесення цієї дози після однорічних трав на трьох сортах і шести нормах висіву (табл.4). Найвищий урожай у всіх сортів забезпечувало внесення добрив за схемою варіанта Д - 60,8-69,5 ц/га. Азот, внесений на початку весняної вегетації (III етап органогенезу), використовується на формування оптимального стеблостою. Основна частина азоту (N60) вноситься в кінці кущіння (IV етап), що забезпечує інтенсивне наростання фотосинтетичного апарату та закладання високопродуктивного колоса. Азот третього підживлення сприяє формуванню виповненого зерна, продовжує роботу фотосинтетичного апарату, підвищує якість зерна.

Дворазове внесення азоту за схемою Г виявилось дещо менш продуктивним порівняно з варіантом Д. Урожайність зменшилась залежно від сорту на 0,3-2,1 ц/га. Це можна пояснити тим, що запасів азоту, внесеного рано навесні (N60, II етап), не вистачає в кінці фази виходу в трубку, а внесення його на VIII етапі не може компенсувати нестачу. НІР05, ц/га для сорту 0,6-0,8; для добрив 0,9-1,3; для норми висіву 0,8-1,1; для взаємодії АВС 2,5-3,5.

Осіннє внесення азоту (варіант Б) виявилось не тільки неефективним, а й привело до значного зниження врожайності. Так, урожайність у сорту Щедра Полісся на варіанті Б знизилась порівняно з варіантом Д на 5,7 ц/га, у сорту Миронівська 61 - на 2,8 ц/га, у сорту Киянка - на 3,8 ц/га (табл.4).