АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

13. Внесення 2,0 л/га туру навесні після відновлення весняної вегетації (ІІІ етап) на варіантах з нормами висіву 3,0; 3,5; 4,0 млн./га забезпечує приріст урожаю на 3,6-4,4 ц/га. При збільшенні норми висіву до 5,0 і 5,5 млн./га більшу ефективність має внесення туру на IV етапі (4 л/га).

14. Рівень польової схожості насіння має досягати 80-90%, для цього озиму пшеницю необхідно сіяти після найкращих попередників (багаторічні бобові трави), проводити високоякісну передпосівну підготовку грунту комбінованими знаряддями, здійснювати сівбу в період 20- 30 вересня з нормою висіву 3,0-4,0 млн./га. Польова схожість підвищується при рівномірному розміщенні насіння на площі, загортанні його в грунт не глибше 2-3 см, використанні сівалок з анкерними сошниками та ін. Виявлено тісну кореляційну залежність між показниками врожайності і польової схожості (r = 0,741).

15.Щоб підвищити зимостійкість і зменшити загибель рослин за час перезимівлі необхідно висівати сорти певного екологічного типу, що відповідають особливостям зони вирощування, вносити фосфорні та калійні добрива, розміщувати озиму пшеницю після кращих попередників, проводити якісну підготовку грунту, зменшувати норми висіву, сіяти в оптимальні строки - 20- 30 вересня. Втрати рослин за зиму в умовах західного регіону України незначні, вони не перевищують 5-10%. Застосування ресурсоощадної технології дозволяє зменшити загибель рослин за зиму до мінімуму. Існує тісна пряма кореляційна залежність показників зимостійкості та врожайності (r = 0,874).

16. Виявлено пряму істотну кореляційну залежність між показниками врожайності і густоти продуктивного стеблостою, яка досягала r = 0,816-0,957. Оптимальні значення цього показника коливаються в межах 500-600 шт./м2. Густота продуктивного стеблостою вища при ранньому відновленні весняної вегетації, розміщенні пшениці після кращих попередників, за високоякісної підготовки грунту, формуванні оптимальної площі живлення кожної рослини, сівбі на глибину 2-3 см, внесенні добрив, ранньовесняному застосуванні азоту і туру.

17. Коефіцієнт продуктивного кущіння тісно пов’язаний з густотою продуктивного стеблостою і залежить від тих же агротехнічних чинників. Підвищення коефіцієнта продуктивного кущіння з 1,0-1,5 до 2,0-3,0 є основою одержання високого врожаю за ресурсоощадної технології, а здатність озимої пшениці до кущіння - це найменш¬ реалізований потенціал росту продуктивності посівів. Найкращим є такий тип рослин, де поряд з головним стеблом ростуть два пагони першого порядку. Виявлено пряму кореляційну залежність урожайності та коефіцієнта продуктивного кущіння, яка досягала r = 0,811- 0,935.18. Кількість колосків у колосі зростає при менших нормах висіву, ранніх строках сівби, внесенні добрив. Вона вища у інтенсивних сортів нового покоління. Збільшення кількості колосків у колосі сприяє росту продуктивності озимої пшениці, що підтверджується високим коефіцієнтом кореляції, який у сорту Миронівська 61 становив r = 0,959, у сорту Мирлебен - r = 0,845.

19.Кількість зерен у колосі зростає при розміщенні озимої пшениці після кращих попередників, сівбі в оптимальні строки, зменшенні норми висіву до 3,0-4,0 млн./га. З комплексу агрозаходів число зерен в колосі найбільше залежить від рівня забезпеченості елементами мінерального живлення. Існує тісна пряма кореляційна залежність (r = 0,970 у сорту Миронівська 61 і r = 0,947 у сорту Мирлебен) між показниками врожайності та кількістю зерен з одного колоса.

20.Маса зерна з одного колоса зростає при сівбі після конюшини, підвищенні якості передпосівної підготовки грунту, сівбі в оптимальні строки – 20-30 вересня, зменшенні норми висіву до 3,0-4,0 млн./га та рівномірному розміщенні насіння на площі. Продуктивність колоса підвищується при внесенні мінеральних добрив, особливо від підживлень азотними добривами на IV етапі органогенезу. Встановлено пряму кореляційну залежність між показниками врожайності і маси зерна з одного колоса, рівень якої досягає до r = 0,911; r = 0,968.

21.Встановлення оптимальних параметрів основних елементів структури врожаю озимої пшениці дозволило розробити структурну формулу врожаю, яка може використовуватись при математичному моделюванні, розрахунках елементів структури для запрограмованого рівня врожаю, розробки комп’ютерних моделей ресурсоощадної технології вирощування озимої пшениці.

22.Найвища площа листкової поверхні формується у фазах колосіння-цвітіння, коли вона у сорту Миронівська 61 становить 45,4-58,9 тис.м2/га, а в сорту Циганка 43,3-56,3 тис.м2/га. Під впливом норми добрив N120P90K90 листкова поверхня зростає у цих фазах на 11,8-13,0 тис.м2/га порівняно з варіантом без добрив.

Фотосинтетичний потенціал внаслідок збільшення норми добрив з N0P0K0 до N120P90K90 зростає в сорту Миронівська 61 з 2,21-2,42 до 2,95- 2,96 млн. м2/ га, у сорту Циганка – з 2,26-2,49 до 3,01-3,07 млн. м2/ га, кількість сухих речовин у сорту Миронівська 61 відповідно з 85,4-92,8 до 123,5-124,0 ц/га, у сорту Циганка – з 97,8-104,7 до 140,0-140,4 ц/га. Чиста продуктивність фотосинтезу вища у сорту Циганка – 4,01-4,37 г/м2 добу, тоді як у сорту Миронівська 61 вона становить 3,37-4,04 г/м2 добу.