Інвестування в аграрній сфері

4. Основні спрямування інвестицій в сільському господарстві

У виробничій сфері інвестиційний процес повинен бути направлений передусім на розвиток виробничої інфраструктури. В цілях повного забезпечення потреб господарств в об'єктах ремонту і зберігання техніки, зберігання продукції, а також на будівництво доріг внутрішньогосподарчого призначення потрібні значні розміри капітальних вкладень.

На процес зниження інвестиційної активності в сільському господарстві в умовах переходу до ринкових відносин зробили вплив наступні причини:

1.загальна нестабільність економічної і політичної ситуації, невпевненість в доцільності довгострокових вкладень;

2.знецінення інвестиційних накопичень, у тому числі знецінення амортизаційних накопичень підприємств;

3.скорочення загального об'єму кредитних ресурсів в економіці країни;

4.висока потреба в короткострокових позиках у підприємств, що виявилися у важкому положенні в ринкових умовах;

5.відсутність стимулів і механізмів для інвестування в створенні виробництва в агропромисловому комплексі.

Одним з пріоритетних напрямів використання капітальних вкладень є перш за все подальше нарощування потужностей по переробці сільськогосподарської продукції безпосередньо в місцях її виробництва.

Структурна перебудова сільського господарства пред'являє вимоги до інвестиційної політики в області створення фермерських господарств, житлового будівництва і у зв'язку з цим розвитку невиробничої інфраструктури на селі.

В агропромисловому комплексі необхідно створити таку систему стимулів і пільг, яка забезпечувала б привабливість інвестицій, як безпосередньо в сільське господарство, так і в інші сфери АПК.

Для активізації інвестиційної діяльності потрібно ширше використовувати такі важелі, як:

1.стимулююче оподаткування;

2.безвідплатні дотації на створення крупних об'єктів інфраструктури і природоохорони;

3.фінансові стимули;

4.безпроцентні позики, що надаються інвестором;

5.пільгові режими виплати боргів і позик в банках; •* випуск облігацій для створення фінансових ресурсів по найважливіших напрямах інвестицій.

При цьому повинні здійснюватися принципи:

1-й принцип — послідовна децентралізація інвестиційного процесу на основі розвитку різноманітних форм власності;

2-й принцип — підвищення частки внутрішніх (власних) джерел накопичень підприємств для фінансування інвестиційних проектів;

3-й принцип — державна підтримка підприємств за рахунок централізованих інвестицій при зміні безповоротного бюджетного фінансування на конкурсне кредитування на зворотній і платній основі;