Інвестування в аграрній сфері

Капітальні вкладення відрізняються великими розмірами сум, які необхідні для будівництва виробничих об'єктів або для надбання техніки. Окупність капітальних вкладень в сільське господарство дуже низька, а отже, для прийняття рішення по конкретних інвестиціях необхідно провести економічний аналіз ефективності їхнього використання.

3. Джерела інвестицій і капітальних вкладень

Забезпечення безперервного процесу відтворювання основних фондів досягається за рахунок своєчасного їхнього відновлення при зносі і вибутті.

Основною умовою нарощування виробничих потужностей, подолання спаду виробництва в сільському господарстві, досягнення фінансової стабільності і підйому економіки галузей є пожвавлення інвестиційної діяльності.Головним джерелом фінансування капітальних вкладень в сільське господарство є власні засоби підприємств. До них відносяться:

1.прибуток від основної виробничої діяльності;

2.амортизаційні відрахування;

3.засоби фонд економічного стимулювання в тій частині, які використовуються на капітальні вкладення;

4.інші засоби господарства.

Формування капітальних вкладень в період переходу до ринкових відносин повинне здійснюватися не тільки за рахунок власних ресурсів підприємств, але при використанні позикових засобів.

Серед позикових джерел виділяються:

1.кредити банків;

2.внески учасників акціонерних товариств;

3.надходження від продажу акцій.

Відповідно до Закону У "Про підприємництво" для державних підприємств встановлено цільове директивне формування інвестиційного процесу. Для інших підприємств діють принципи ринкового інвестування, заснованого на отриманні прибутку.

Формування капітальних вкладень в період становлення багатоукладної економіки повинне здійснюватися як за рахунок власних ресурсів підприємств, так і за рахунок кредитів банку і державних інвестицій. В цьому виявляється поєднання різних форм власності. Саме наявність різних форм власності передбачає залучення в інвестиційний процес фінансових засобів держави, комерційних організацій і окремих громадян.

Ринок інвестицій в найбільшій мірі виявляється через політику кредитування банками. Сільськогосподарські підприємства в ринкових умовах кредитуються переважно комерційними банками. Вони надають кредити під конкретні проекти. При цьому за діяльністю підприємства встановлюється фінансовий контроль збоку банку. В той же час кредитування капітальних вкладень комерційними банками має і серйозні недоліки: 1 — високі процентні ставки на кредит; 2 — надання засобів на порівняно короткий період. Це стримує розвиток сільського господарства і не сприяє ефективному використанню ресурсів.

Капітальні вкладення дають певний ефект від їхнього застосування через певний час після їхнього переходу в основні фонди. При цьому необхідно враховувати, що їхня віддача є співвідношення прибутку, отриманого від капітальних вкладень, з відсотковою ставкою за кредит. Зворотність інвестицій представляє собою відношення суми прибутку до загального розміру інвестицій, виражене у відсотках. Рівень зворотність інвестицій порівнюють з відсотковий ставкою за кредит. В тому випадку, якщо рівень зворотність інвестицій вище за процентну ставку за кредит, то товаровиробнику доцільно збільшити капітальні вкладення.