Зміст і структура аграрної політики

Аграрна стратегія – довготривалий курс аграрної політики, розрахований на перспективу, який передбачає вирішення крупно масштабних задач, виділених в рамках економічної і соціальної стратегії.

Аграрна стратегія включає:

-прогнозування основних тенденцій розвитку АПК

-формує концепції його перетворення, принципи організації аграрних відносин

Аграрна тактика – курс на вирішення конкретних задач конкретного етапу розвитку агропромислового виробництва і задоволення потреб населення в продуктах харчування, а виробничої сфери в сировині на поточний момент, на близьку перспективу шляхом своєчасної зміни шляхів організації господарських зв’язків, перегрупування ресурсів.

Засобами аграрної політики являються:

політика аграрного ринку і аграрно-цінова політика;

аграрно-структурна політика;

аграрно-кредитна політика;

аграрно-соціальна політика;

аграрно-економічна політика.

2. В сучасних умовах цілі аграрної політики змінились в зв’язку з переходом аграрних підприємств (в минулому соціалістичних країн) до ринкової економіки.

В зв’язку з цим необхідні:

•досконалі закони про земельні відносини;

•визначення рівня участі держави в інвестиційній підтримці аграрного виробництва;

•проведення структурних перетворень в аграрному секторі;

•розвиток інфраструктури на селі в відтворенні з вимогами ринку.

Більш сильна орієнтація на ринок спостерігається в аграрно-політичних цілях країн Євросоюзу:

•підвищення продуктивності сільського господарства шляхом підтримки технічного процесу, раціоналізації сільськогосподарського виробництва і максимального використання виробничих факторів, особливо робочої сили;

•гарантія селянину достойного життя шляхом підвищення доходів на душу населення;

•стабілізація ринків;

•забезпечення постачання населення продуктами харчування;

•слідкування за постачанням товарів за помірними цінами.