організації оплати праці в сільському господарстві

Конкретні обмежені календарні строки (в днях), на які встановлюються підвищені розцінки на збиранні врожаю, визначаються в господарстві залежно від наявності машин і кадрів механізаторів у межах оптимальних строків, встановлених для відповідних культур.

Підвищені розцінки на збиральних роботах за рішенням керівника (власника, правління) сільськогосподарського підприємства та профспілкового комітету можуть бути зменшені або зовсім не застосовуватись при зниженні якості збиральних робіт чи погіршенні якості продукції з вини працівника.

Приклад розрахунку норм праці та відрядних розцінок жаткарям на скошуванні зернових культур у валки наведено в табл.2.6.

2.6.

Приклад розрахунку норм праці та відрядних розцінок на скошуванні зернових і зернобобових культур у валки, грн.

На роботах по скошуванню зернових культур у валки за умови полеглості хлібостою до 25-30% рекомендується норми продуктивності знижувати, а витрати палива підвищувати до 20%.

При скошуванні зернових культур при русі в одну сторону за умови сильної полеглості хлібостою більше 50% норми продуктивності знижуються, а витрати палива підвищуються до 40%.

На обмолочуванні зернових та зернобобових культур підприємства самостійно визначають норму праці, за яку провадиться нарахування заробітної плати: одиницю продукції у тоннах або за одиницю продукції та гектар зібраної площі.

Більш поширеним є нарахування оплати за намолочену тонну, приклад такого розрахунку наведено в табл. 2.7.

2.7.

Приклад розрахунку норм праці та відрядних розцінок на підбиранні

й обмолочуванні валків та прямому комбайнуванні, грн.

При роботі комбайна в одну сторону рекомендується норми продуктивності знижувати, а витрати палива підвищувати до 40%.

У тих випадках, коли на період масового збирання урожаю у зв‘язку з виробничою необхідністю, для роботи на комбайнах призначають помічників трактористів-машиністів, які мають посвідчення тракториста-машиніста, оплату їх праці рекомендується провадити у розмірі не менше 85% від заробітку трактористів-машиністів, які працюють на комбайнах. Окремі підприємства формують екіпажі комбайнерів, яким нараховується по 100% належної заробітної плати кожному.

Оплату праці трактористів-машиністів, зайнятих на відвезенні соломи, і водіїв на відвезенні зерна від комбайна рекомендується провадити в розмірі 80% від середньої оплати комбайнерів, яких обслуговують зазначені працівники.

Трактористам-машиністам, яким атестаційною комісією підприємства присвоєно І та ІІ класи, відповідно до Галузевої угоди щомісячно при нарахуванні заробітної плати до заробітку на механізованих роботах, які оплачуються по тарифних ставках трактористів-машиністів нараховується надбавка: трактористам-машиністам І класу – 20%, ІІ класу – 10%.

Ефективність роботи на збиранні зернових культур значною мірою залежить від додаткового матеріального стимулювання. Крім зазначеної оплати, підприємства відповідно до умов колективного договору встановлюють інші види додаткової оплати. Зокрема, ефективним видом матеріального стимулювання є встановлення додаткової оплати за перевиконання змінних норм продуктивності або сезонних завдань. Окремі підприємства роботу, яка виконується якісно понад установлену змінну норму, оплачують за подвійними або іншими підвищеними розцінками.