Український поетичний авангард кінця ХХ ст.

ЛуГоСад

Іван Лучук

Епос і нині сопе

відкіль німе тіл бароко? різне газеті дай — антипопит. жінок ори широко, дужо, глибоко, відун-віра — це навіки шал. Петро — та ренегатом?! — а став (ерам!) і раз, і раз, і раз. важив Саваот: хабар, вирок, хосен і чеснота — з діл пива Гога-Магога. Яма манив, випив могорич, вив. гула Покрови дар і сон вола: мене мене і текел фарес. а рес демосу — віра, хандра, кокаїн.;.

Назар Гончар

а рима

дверима

гуп

ПРОПАЛА ГРАМОТА

Віктор Недоступ

Ноктюрн І

Взимку серед ночі щось будить мене

щось хапає мене за горлянку

дихати не дає

ненавиджу стіни

голими темними вулицями блукаю

шукаю сонця

змерзлими вустами пригадую щось

чи то пісню чи то ім'я

нема цьому назви

нема цьому ради

це Київ

мабуть друзі мої тех. Не сплять

це слава Богові Київ.