Огляд віршів П.Тичини і М.Рильського, що вивчаються у початковій школі, їх виховне значення
З романівських полів, з романівських лук і осель прийшли в його поезію ранні роси і гіркі сльози, і заблищали вони на віях матерів і дітей і на вершинах світової поезії.
Все для людини і завжди з людиною – цей заповіт Максим Рильський проніс крізь бурю й сніг, крізь усе життя, проніс, як Людина з великої літери, як лицар краси і добра.
“Хто мав щастя зустрічатися з Максимом Рильським, той знає ті прекрасні години. Коли в світі якимось чародійством більшало творчості, мрій, натхнень, любові”, - згадує Михайло Стельмах.
У 1 класі учнів вивчають такі вірші М.Т. Рильського: “Білі мухи”, “Річк4а”, які відносяться до пейзажної лірики письменника, яка серед творів поета для дітей посідає значне місце.Рильський – друг природи, вважав її вічним джерелом життя творчості, виявляв тонке розуміння природи, закликав берегти, відновлювати і збагачувати її. Рильський вважав, що і пейзажні твори. Якщо вони викликають радісні почуття. прагнення моральної чистоти і благородства, бажання зробити щось прекрасне, роблять важливу справу, служать важливим засобам виховання. Саме такими оптимістичним, життєстверджувальним звучанням позначені пейзажні твори поета.
М. Рильський пише про ліс, поле, річку, сніг, ялинку: ”Білі мухи”, “Річка”, “Пісня про ялинку”. Пейзажна лірика поета характеризувалася глибокою спостережливістю, образним відтворенням явищ природи. Так. він використовує метафору “білі мухи”, порівнюючи сніг з білим пухом, створюючи оригінальний образ.
Автор прагнув до того, щоб слова лились “стобарвно і стозвуко”, і виявив уміння одним рядком намалювати цілу картину: Хлюпоче синя річка... (“Річка”). Тут ми бачимо вміле поєднання слухових і зорових відчуттів. У вірші змальовано літній похід гомінкої юрби дітей до річки, їхній веселий настрій.
Як правило, у М.Рильського немає так званої чистої природи, вона виступає у взаємодії з дітьми, з людиною праці, яка забаг чує природу. Навіть у вірші “Білі мухи” поет говорить про дбайливого дідуся Максима, який змайстрував санки для всіх дітей.
У 2 класі діти знайомляться із біографією та сторінками творчості Максима Тадейовича Рильського. Вони вивчають поезії “Ми збирали з сином на землі каштани”, “Пісня про Дніпро”, “Дівчина”, “Спинися літо на порозі”, “На білу гречку впали роси”.
Український письменник Панас Мирний писав, що “найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Скільки нерозгаданих таємниць, яка неповторна краса і могутня сила криються, здавалося б, у найпростіших словах, що здатні зворушувати людські серця! Такі думки втілені у чудовому вірші Максима Рильського “Мова” сповненому глибоких патріотичних почуттів.
У нього кожне слово – це перлина,
Це праці, це натхнення, це людина.
Максим Рильський писав: “Любімо, шануймо. Бережімо природу, вічне джерело нашого життя і нашої творчості”. Поет був палким любителем природи рідного краю, яка припала до серця йому ще в рідній Романівці. Він часто відпочивав на лоні природи, з непідробною щирістю змальовував її у своїх творах, вдаючись до поетичної медитації, роздумів при спогляданні її чарівної і невмирущої краси.
Література:
Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. Первоцвіт (1).
Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. Читанка 3(2).
Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я., Волошина Н.Й. Читанка 3 (4).
І Соболєв Вивчення Тичини в школі.