Підручники з літератури у 50-80-х рр. XX ст. і реформування їх у сучасних умовах (
Б.С.Гершунський, як і інші дослідники комп'ютерних технологій на уроках у школі [33], прийшов до важливих висновків щодо методики застосування комп'ютера у навчанні.
Оскільки запровадження електронних технологій носить поки що експериментальний характер, а наука і шкільна практика ще не володіють достатніми даними про наслідки таких технологій, то виникає ряд проблем методологічного і методичного характеру.
Перш за все дослідники застерігають від переоцінки ролі комп'ютера у навчанні, відстоюють ідею його допоміжної функції та педагогічної доцільності, відповідності сучасним вимогам до парадигми особистісно-творчої освіти. На думку вчених, комп'ютер не може стати рівноцінним посередником між вчителем та учнем. При цьому головна роль у навчанні залишатиметься за вчителем, носієм гуманістичної педагогіки.
Потрібно відзначити, що на деяких предметах - інформатика та іноземні мови - вже активно використовуються здобутки новітніх електронних технологій. У той же час українська література, як шкільний предмет, з різних об'єктивних і суб'єктивних причин надзвичайно повільно робить кроки до використання комп'ютерних технологій. Якщо відкрити анотований збірник навчальних комп'ютерних програм харківських педагогів В.Е.Лунячека, Т.В.Дрож-жиної, О.Г. Жабіної "Компьютерные учебные программы", побачимо всього кілька програм із української словесності і то лише одного виробника цієї важливої навчальної продукції - Хмельницького НВК№2. Є також одиничні сайти з навчальним матеріалом в українських пошукових системах Інтернет.
Автори "Компьютерных учебных программ" зібрали інформацію про наявність електронних продуктів до виданих підручників майже з усіх шкільних предметів, подали коментарі про наявність або відсутність електронних наробок.
Відзначимо, що опис програмного забезпечення російської мови, місця знаходження і способу придбання електронних програм із цього предмету зайняв 18 сторінок. Продуцентами російських електронних програм на різних електронних носіях авторами посібника вказуються виключно виробники Росії. В Україні ж ще не налагоджено централізоване державне виробництво програмового забезпечення, наприклад, у названому збірнику читаємо:
"Українська література.
6 клас (68 годин)
Підручник: Бандура О.М., Кучеренко Є.М.Українська література.
Навчальні програми на момент видання книжки авторами не виявлені" [34, 17].
Знайшли харківські педагоги лише окремі електронні версії до деяких підручникових тем. Так, зокрема, вони вказують, що до підручника Б.Степанишина "Українська література" розроблена лише одна навчальна електронна програма до однієї теми: "Літературні процеси кінця XVIII-перших десятиліть ХІХ ст." - Тест з творів І.Котляревського (Хмельницький НВК№2) [там само, 17].Фактично лише окремі теми підручників із літератури розроблені Хмельницьким НВК№2, але без вказівок на місце знаходження розроблених електронних версій і можливостей придбати їх чи хоча б ознайомитись із ними.
Процес комп'ютеризації вивчення української літератури, як і мови, знаходиться поза увагою освітянських керівників столичного та місцевого рівнів.
Єдине, чим виправдовуються сьогодні керівники освіти, - це відкриттям комп'ютерних класів у школах виключно з метою підвищення комп'ютерної грамотності учнів. Але такі знання і вміння, на жаль, ніяк не реалізовуються на уроках літератури в школах України.
Не розробляються в Україні і електронні підручники з літератури. Правда, у 2002 р. силами студентів Київського національного університету створено електронний підручник із сучасної української мови. Він знаходиться на сайті Київського національного університеті і є доступний усім бажаючим, хто має можливість увійти в мережу Інтернет [35].