Ідейно–художній аналіз роману І. Багряного “Тигролови”

Мені не треба нічого вигадувати. Життя товпилося в моїй душі і виривалися, як Ніагара. Країну, про яку я писав, я любив, як свою другу батьківщину, хоч потрапив до неї невільником.... Всі ці люди були тими, з ким я міг переживати втіху розмов на материній мові в далекій чужині та ще й невільником. “Ті люди ніколи не випадуть з моєї пам‘яті...”.

ІV. Бесіда за змістом твору.

Учитель. Чому роман став настільною книгою німецької молоді?

Учень. Бо твір вчить підніматися над муками, жити в будь-яких умовах, виживати в екстремальних ситуаціях.

Учитель. Про який час йдеться у романі?

Учень – історик розповідає про болючу сторінку історії України, її народу 30-х років.

Учитель. У період масованих репресій досить було одного необережного слова чи вчинку, щоб бути знищеним. Але були ті, що ставали у двобій з долею і вигравали поєдинок:

Жить!

Відплатить!

Або вмерти!

Учитель. Кому належать ці слова?

Учні. Григорію Многогрішному.

Учитель. Як ви вважаєте чи випадково автор дає своєму героєві прізвище Многогрішний? Чи це Закономірно?

Учень-історик надає історичну довідку про гетьмана Многогрішного.Многогрішний Дем‘ян Гнатович – гетьман Лівобережної України (1668-1672рр.), ставши спільником Дорошенка, почав неприязні дії проти Москви. Сам висловив великоруському гінцю Танєєву намір нізащо не віддавати Києва полякам і разом з Дорошенком воювати з Польщею. Перш ніж московський уряд вирішив, як вчинити з доносами на Многогрішного, проти останнього було організовано змову... 13 березня, вночі, змовники схопили Многогрішного і відправили до Москви, де гетьмана було катовано. Дем‘ян відкидав звинувачення у зраді, але зізнався, що п‘яному стані говорив “несамовиті промови”. Старшини від імені всього малоросійського народу просили стратити колишнього гетьмана і його брата. Засуджених вивели на страту у Москві однак цар вислав гінця з повідомленням, що він змінює смертну кару засланням у Сибір. Н. Григорій Многогрішний – українець, його рід має славні традиції в особі першого каторжника Сибіру гетьмана Дем‘яна Многогрішного.

Учитель. Хоча пройшли роки від часу заслання гетьмана до Сибіру. Його нащадки знову і знову стають вигнанцями з рідного краю.

Ця історія повторюється з Григорієм Многогрішним.

У творі дві сюжетні лінії. Перша пригодницька – це лінія перебування Многогрішного в тайзі.

Саме з цієї лінії починається твір.

Вчитель. Які образи – символи створені у романі?

Учень. Перший розділ свого роману І. Багряний називає “Дракон”. “Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетрі, вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон. Не з китайських казок і не з пагод Тибету – він знявся десь з громохкого центру країни “чудес”, вилетів з чорного пекла землі людоловів і гнав над просторами...” це символічна картина паралельного майже незалежного існування в одній державі двох світів – світу пітьми, пекла і світу ілюзорного раю, ілюзорного вільного життя. І ці два світи уособлені в символічних образах двох експресів, котрі мислено летять у невідоме, у чорну сибірську ніч, на край світу.