Територіально-виробничі комплекси України

Основними галузями промисловості, що визначають його структуру і виробничу спеціалізацію, є вугільна, хімічна, коксохімічна, чорна і ко¬льорова металургія, важке машинобудування і електроенергетика - ті, які є найбільш природомісткими і створюють найбільше техногенне навантаження на природне середовище. Щороку тверді відходи промисло¬вості сягають майже 500 млн. т (проти 1680,5 млн.-у цілому по Украї¬ні).

3. Територіально виробничі комплекси України.В Донецькій і Луганській областях знаходяться 1200 териконів, з яких майже 900 горять. Місцеві територіальні можливості щодо складу¬вання нових відходів уже давно вичерпано. Щороку до річок і водойм скидається 3200 млн. м3 забрудненої води (проти 17435 млн. м3-у ці¬лому по республіці). На колектори стічних вод перетворилися всі річки Донбасу, а їх вода стала не придатною для господарського використан¬ня. Шкідливі викиди до атмосфери становлять 3400 тис. т на рік (проти 10015 тис. т-в цілому по Україні). Рівень забруднення природного се¬редовища перевищує граничне допустимі норми в 25-ЗО разів, а по де¬яких інгредієнтах - навіть у 100 разів. За цими показниками Донбас посідає 1-е місце у світі. На відміну від інших районів, він опинився у найважчому, кризовому становищі. Спрацювання ОВФ у промисловості та сільському господарстві коливається в межах 58-89 %. Застаріле устаткування, відсталі технології, дуже низький рівень НТП стали го¬ловними причинами не комплексного використання сировини, надміру ве¬ликих відходів, забруднення навколишнього природного середовища і випуску низькоякісної продукції.

Отже, для Донбасу важливе значення матимуть, насамперед, ін¬вентаризація нагромаджених промислових відходів, встановлення у їх складі всіх корисних компонентів, які можуть бути використані як вто¬ринна сировина. Згодом необхідно розробити технології утилізації та використання всіх цих відходів. Наявність великої кількості териконів, відвалів і флотаційних хвостів є наслідком не комплексного використан¬ня сировини.

А тим часом багато з елементів, які складають їх, можуть бути використані в інших галузях промисловості. Наприклад, відходи чорної металургії, теплових електростанцій, коксохімічних і хімічних підприємств являють собою цінну сировину для виробництва будівель¬них матеріалів. Отже, ця галузь промисловості повинна комплексувати. ся з уже існуючими.

У зв'язку з вичерпанням промислових запасів вугілля чимало шахт (і зокрема - нерентабельних) закриваються. Значну кількість шахтарів треба буде працевлаштувати в інших галузях економіки. Тому комплек¬суючими галузями Донбасу повинні стати малоприродомісткі, низькоматеріало-, енерго- і фондомісткі, а також ті, що найменше забруднюють природне середовище і, водночас, конче потрібні для економіки України (це - середнє, точне і сільськогосподарське машинобудування, приладо¬будування, електронна, електротехнічна, комп'ютерна та інші промисло¬ві галузі). Для Донбасу дуже гостро стоїть проблема зайнятості жіно¬чої робочої сили. Через це в комплексі з існуючими галузями значно більшого розвитку повинні набрати легка і місцева промисловість, і зо¬крема - такі їх підгалузі, як текстильна, швейна, шкіряна, взуттєва та ін. Наявні сільськогосподарські ресурси дозволяють розвивати і харчо¬ву промисловість. Отже, перспективні конструкція і модель Донбасу по¬винні принципово відрізнятися від існуючих. Хоча такі галузі промисло¬вості, як вугільна, металургійна, хімічна, коксохімічна, важке машино¬будування, електроенергетика та ін., при повній їх модернізації та пере¬веденні на нові, прогресивні технології, збережуть у Донбасі своє про¬філююче значення, все ж господарство цього району повинне набрати більших комплексності, збалансованості та структурної завершеності.

Забезпечення оптимальних функціонально-компонентної та терито¬ріальної структур ТВК Донбасу можна досягти на основі економіко-математичного моделювання. Сучасні економіко-статистичний апарат, інформаційна база та електронно-обчислювальна техніка дозволяють промоделювати різні варіанти його структурної перебудови і вибрати з них оптимальний.

Надзвичайно висока скупченість у Придніпров'ї промислових під¬приємств і різних галузей без економічної, технологічної, організаційної та транспортної взаємо ув'язки зумовила настільки велике антропогенно-техногенне навантаження на його територію, що надалі цей район мо¬же перетворитися на другий Чорнобиль. Хоча він і виділяється як само¬стійний ТВК, де основними галузями промисловості є чорна й кольорова металургія, гірничорудна, коксохімічна, нафтохімічна, хімічна промис¬ловість і важке машинобудування, вони дуже слабо комплексуються між собою та майже не доповнюються іншими промисловими галузями. То¬му існуюча у Придніпров'ї сукупність галузей промисловості може бути доповнена сільськогосподарським, середнім і точним машинобудуван¬ням, а також підгалузями легкої та харчової промисловості. Наявність у цьому районі великої кількості відходів дозволяє розвивати на їх базі цілий ряд підгалузей будівельної індустрії. Конструювання і моделю¬вання перспективних функціонально-компонентної та територіальної структур Придніпровського економічного району за допомогою вироб¬ничих циклів дозволять досягти оптимального поєднання всіх галузей і відповідних параметрів комплексо утворюючих виробництв, забезпечи¬ти повніше використання сировини, утилізацію відходів, безперервність і синхронність виробничих циклів, істотно підвищити економічну ефектив¬ність суспільного виробництва.Північно-Східний район відрізняється досить високим розвитком середнього і точного машинобудування, металообробки, хімічної та лег¬кої промисловості. Тут є потенціальні запаси нафти й газу, фосфоритів, кам'яної солі, каоліну, гіпсу, крейди, мергелю, вапняків і багатьох інших будівельних матеріалів. У перспективі найбільшого розвитку в цьому районі можуть набрати енергетичне, електротехнічне, сільськогосподар¬ське, транспортне машинобудування, верстате- і приладобудування, тракторобудування, виробництво устаткування для різних галузей про¬мисловості та сільського господарства. Значні перспективи для розвитку мають тут і нафтогазова, хімічна, легка, харчова промисловість. Оптимізація структури всіх цих галузей, їх раціональне поєднання в основ¬них промислових вузлах (Харківському, Полтавському, Кременчуцько¬му, Сумському, Конотопському, Первомайсько - Балаклійському, Лубен¬ському, Роменському, Шосткинському, Шебелинському та ін.) дозволять істотно поліпшити функціонально-територіальну структуру цього райо¬ну, тісніше ув'язавши його економіку в господарському комплексі Ук¬раїни.