Виноградарство та виноробство як пріоритетні галузі господарства Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації

Слід наголосити й на тому, що відродження та розвиток виноградарської та виноробської галузей сільського господарства внаслідок їхньої трудомісткості дозволить створити десятки тисяч робочих місць для сільського населення, що, в свою чергу, знизить соціальне напруження в регіоні [3, с. 4].Визнаними лідерами Криму у виготовленні вин, що розташовані у Ялтинсько-Феодосійському субрегіоні є: “Масандра”, “Лівадія”, “Магарач”, “Сонячна долина”, “Коктебель”. Виноградарство Великої Ялти спеціалізується на вирощуванні високоцінних технічних сортів: Мускат білий, Мускат рожевий, Мускат чорний, Каберне Совіньон, Піногрі, Кокур білий, Сапераві, Бастардо, Альбільо, Гарс левелю, Фурмінт та ін. Вони використовуються для виробництва високоякісних марочних та ординарних вин, що користуються підвищеним попитом у місцевого населення та відвідувачів Криму [1, с. 216]. Виноградарсько-виноробна галузь Великої Ялти представлена п’ятьма підприємствами: радгосп-заводами “Лівадія”, та “Гурзуф” із заводами первинного виноробства, Ялтинським вино-робним заводом Національного агропромислового об’єднання “Масандра”, Дослідно-виробничою базою Вітав “Магарач” – агрофірмою “Магарач” з заводом вторинного виноробства, Ялтинським винзаводом ІП “Винзавод Лівадія” з цехом розливу.

За станом на 1.01.2003 р. загальна площа виноградних насаджень Великої Ялти складає 625,5 га (1,5% від загальної площі виноградників АРК та 15,9% площі виноградників НПАО “Масандра”). Виноградники, що плодоносять, складають 589 га або 94%, а на частку молодих припадає лише 6% [1, с. 216].

На сьогодні праця алуштинських виноробів представлена під етикеткою об’єднання “Масандра”. Гордістю є марочне вино столове червоне “Алушта”, що виробляється тільки радгосп-заводом з такою ж назвою. На цьому винзаводі відроджена марка столового марочного вина “Семельон Алушта”, розроблена технологія виробництва ординарного десертного вина “Сьоме небо князя Голіцина”, що виготовляється на вин заводі радгосп-заводу “Малоріченський”. Тут також освоєна оригінальна та своєрідна технологія виробництва вина “Марсала”, яке є єдиним такого типу у нашій державі. Дослідні виноматеріали ординарного десертного вина “Кагор Партеніт” вироблені на вин заводі радгосп-завода “Таврида” за розробленою технологією ПАО “Масандра” [10, с. 5].

Спеціалісти “Коктебеля” (Феодосійський регіон) готують до 400 тис. декалітрів виноматеріалів у рік, асортимент радгосп-заводу досить великий, а ексклюзивними запатентованими винами є “Карадаг”, “Мускат Коктебель”.

Судакський регіон – це зона традиційно розвинутого виноградарства. За результатами 2003 року сільгосппідприємствами регіону вироблено 149,3 тис. ц винограду. Врожайність перевисила середньореспубліканський рівень на 32,6 ц та склала 78,7 ц с 1 га.

У структурі промисловості міста Судака основним видом діяльності є виробництво вин. На виготовлення вина припадає 85,3% промислового виробництва м. Судака та 12% загального обсягу виробництва вин у АРК. Завод шампанських вин “Новий Світ” є лідером у виробництві шампанського у Криму. На підприємстві у 2002 році вироблено 61 тис. дал цього напою [9, с. 23].

ОАО “Сонячна долина” Судакського регіону останніми роками виробляє більше 10 видів десертних та міцних марочних вин. Особливим попитом серед них користується унікальне елітарне вино “Чорний доктор”, яке на аукціоні Сотбі в Англії незмінно займає перші місця. Вина “Сонячної долини” готуються з унікальних сортів винограду – Екім-Кара, Джеват Кара, Кефесія, Крона; аборигенних сортів – Сари, Пандас, Кокур білий Сонячнодолинський, Капсельський білий та ін. [7, с. 22].

Відомі далеко за межами агломерації товаровиробники відомих українських марок вина (Ялтинський завод “Масандра”, “Завод марочних вин та коньяків “Коктебель”, Завод шампанських вин “Новий світ”) перебувають у виграшному становищі порівняно з іншими виноробними підприємствами Криму через їх достатню інвестиційну привабливість та активізацію ринкової діяльності, у т. ч. й зовнішньоекономічної [6, с. 25].

Стратегічною метою розвитку виноробно-виноградарської галузі Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації є формування такої структури випуску продукції, яка відповідала б потребам ринку, збалансованості використання виробничих та трудових потужностей агломерації. Основними перевагами сталого економічного зростання обсягів продукції галузі є: потужний аграрний та рекреаційний потенціал агломерації, сприятливі природно-кліматичні умови для вирощування найбільш цінних сортів винограду, розвинена транспортна структура автомобільних та залізничних шляхів, значний трудовий потенціал, наявність стабільних та інвестиційно успішних підприємств галузі. Слабкими сторонами є проблеми, пов’язані з зміною умов господарювання та приватизацією; повільний процес економічних реформ; обтяжливість існуючої податкової системи; недосконалість інвестиційного законодавства та обмежені можливості мобілізації внутрішніх інвестиційних ресурсів; падіння обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, що спричинює занепад сировинної бази галузі; неефективність новоствореної інфраструктури ринку [6, с.26].Висновки. Виноробна галузь Криму завжди була орієнтована на виробництво продукції за межі регіону. Аналізуючи стан справ у виноградарсько-виноробній галузі Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації, неможливо не відзначити особливу її пріоритетність для розвитку курортно-рекреаційної, зміцнення іміджу курортів та вирішення проблем зайнятості місцевого населення.