Паливна промистовість (паливний комплекс) України

Супутні гази, які є на ряді невеликих нафтових родовищ, — дуже цінна сировина для промисловості органічного синтезу. З них на газобензинових заводах одержують бензин.

Певну роль у паливному балансі відіграє утилізація промисло¬вих газів і виробництво штучного газу з твердого палива. В Донбасі (Лисичанськ) ведеться підземна газифікація вугілля.

Основним напрямом ефективного використання природного газу, крім комунально-побутового сектору і широкого переведення на нього автотранспорту, є нафтохімічний, де як продукт одержу¬ють синтетичні матеріали. З однієї тонни рідких вуглеводів можна одержати 600—700 кг нафтохімічної сировини, вартість якої в бага¬то разів перевищує ефект використання його як палива. На кому¬нально-побутові послуги витрачається 17 млрд м3 газу, а на вироб¬ництво електроенергії — майже 34 млрд м3 газу на рік.

4. Торфова промисловість.

Торфова промисловість є однією з найдавніших галузей палив¬ної промисловості. Основні родовища торфу зосереджені в Сумсь¬кій, Чернігівській, Житомирській, Рівненській та Львівській облас¬тях. Видобуток його невеликий. У вигляді брикетів і шматків торф використовується як паливо. У сільському господарстві його засто¬совують для виготовлення органічних добрив, торфоізоляційних плит. Торф може бути сировиною для виробництва парафіну, ма¬сел, фенолів, креоліну.

У Карпатах і Поліссі, ряді районів Лісостепу як місцеве паливо використовують дерево.

ІІІ. Державна політика у сфері альтернативних видів палива.

Основними принципами державної політики у сфері альтернативних видів палива є:

сприяння розробці та раціональному використанню нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини для виробництва (видобутку) альтернативних видів палива з метою економії паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту;

зменшення негативного впливу на стан довкілля за рахунок використання як сировини для виробництва альтернативних видів палива відходів різного роду діяльності, додержання екологічної безпеки виробництва (видобутку), транспортування, зберігання та споживання альтернативних видів палива;

підтримка розвитку науково-техніченої бази виробництва (видобутку) альтернативних видів палива, пропаганда науково-технічних досягнень у цій сфері;

підтримка підприємництва у сфері альтернативних видів палива на основі державного захисту інтересів підприємця;пропаганда серед населення економічних, екологічних, срціальних та інших переваг виробництва (видобутку) і споживання альтернативних видів палива;

розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, широке використання можливостей світової науки і техніки у сфері альтернативних видів палива;

запобігання штучному створенню монополій на ринку альтернативних видів палива, а в разі визнання в установленому законодавством порядку природних монополій здійснення контролю за їх діяльністю, недопущення зловживань монопольним становищем та обмеження монополізму, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством.

До альтернативних видів рідкого палива належать:

•горючі рідини, одержані під час переробки твердих видів палива (вугілля, торфу, сланців);