Паливна промистовість (паливний комплекс) України

Буровугільна промисловість України об'єднує великі механізо¬вані вуглерозрізи, шахти, вуглебрикетні фабрики, а також допо¬міжні підприємства.

2. Нафтова промисловість.

Нафтова промисловість України характеризується низькими показниками, хоча потенційні можливості її видобутку можуть бути більшими. У зв'язку з певним вичерпанням нафтових родовищ у старопромислових західних районах поряд з пошуками і видобут¬ком нафти у східних районах ширше розгортається геологічна роз¬відка шельфової зони Чорного і Азовського морів, а також При-чорноморської низовини, де останніми роками видобувають про¬мислову нафту.

Нині перше місце з видобутку нафти належить Лівобережній частині України, де працюють нафтогазові управління в Чернігів¬

ській області на базі Гнідинцівського і Прилуцького родовищ, Сум¬ській — на основі Охтирського і Качанівського родовищ і в Пол¬тавській — на базі Сагайдацького, Зачепилівського, Радченківсько-го родовищ. Тут видобувають понад половину нафти в Україні. Друге місце займає Прикарпатська нафтогазоносна провінція, де працю¬ють нафтогазовидобувні управління — Бориславнафтогаз і Доли-нонафтогаз. Поки що масштаби видобутку нафти невеликі через вичерпність запасів і недостатні пошукові роботи.Слід зазначити, що на собівартість нафти дуже впливають спо¬соби її видобутку. Видобута в Україні нафта має відносно високу собівартість, оскільки видобуток її найпрогресивнішим фонтан¬ним способом майже припинився. Для підтримування високого пластового тиску практикують закачування у законтурні горизонти гарячої води, пари, хімічних реагентів, що дає можливість збіль¬шити видобуток нафти до 60—70 %. Вартість нафти у районах споживання значною мірою визначається витратами на транспор¬тування її, що залежить від діаметра трубопроводу, вмісту в сирій нафті парафіну, потужності нафтоперекачувальних станцій. Ос-танніми роками визначилась тенденція подорожчання нафти, що пов'язано з ускладненням умов видобутку та експлуатації біль¬шості родовищ. Поряд з цим будівництво нафтопереробних під¬приємств у районах споживання нафти і нафтопродуктів має ряд переваг, оскільки різко зменшується перевезення нафтопродук¬тів незалежно від способу транспортування сирої нафти (збері¬гання сирої нафти обходиться дешевше), а споживання має мож-ливість використовувати сиру нафту, що надходить з різних ра¬йонів.

Нафтопереробна промисловіть України представлена Лисичансь-ким, Кременчуцьким, Херсонським, Бердянським, Дрогобицьким, Львівським і Надвірнянським нафтопереробними заводами. Потребу у нафті Україна забезпечує лише частково. При потребі 40— 45 млн т нафти на рік у країні в 1995 р. було добуто 4,1 млн т.

Для збільшення видобутку нафти в країні слід визначити шля¬хи виходу України з енергетичної кризи. Це — розвідка, принци¬пова розробка нетрадиційних нафтогазоносних об'єктів — гли¬бинних зон кристалічної земної кори на суходолі України і зон гідратоутворення (ЗГУ) у підводних надрах Чорного моря. Одна з таких зон розташована на північному борту Дніпровсько-До-нецької западини, вздовж її північного крайового глибинного розламу. Тут, на ділянці завдовжки 250 км і завширшки ЗО— 35 км, у 1989—1991 рр. було відкрито 12 промислових родовищ нафти і газу із загальними запасами 219 млн т нафтового еквіва¬ленту.

Ґрунтуючись на розвіданій площі (445 км2) та зазначених вище запасах, можна визначити, що їхня питома щільність становить близько 0,4 млн т на 1 км2. Помноживши цю цифру на перспек¬тивну площу, матимемо загальні прогнозні запаси нафти і газу майже 19 млрд т нафтового еквіваленту. Щоб точно визначити геологічні запаси, потрібно врахувати і коефіцієнт успішності ро-звідки (промислових відкриттів), який становить 0,55. Отже, су¬марні прогнозні геологічні запаси нафти і газу в надрах Північно-Крайової глибинно-розламної зони і північного борту Дніпров-сько-Донецької западини можуть сягати 7—10 млрд т нафтового еквіваленту.

У Дніпровсько-Донецькій западині є ще Південний крайовий прогин і південний борт, що прилягає до нього. За геологічною будовою вони подібні до зазначених вище. Грунтуючись на тих самих розрахунках, можна прогнозувати запаси нафти і газу 3— 5 млрд т нафтового еквіваленту. Отже, загальні запаси становлять від 7 до 15 млрд т нафтового еквіваленту.

У перспективі найдоцільніше використовувати нафту для ви¬робництва двигунного палива і як сировину для хімічної промисло¬вості.

3. Газова промисловість.