Паливна промистовість (паливний комплекс) України
У 50—80-х роках в Україні поступово зростав видобуток пали¬ва, особливо газу. У структурі споживання палива почала знижува¬тися частка вугілля й нафти і збільшуватися газу. У 80-ті роки част¬ка газу в структурі паливного балансу поряд з нафтою також поча¬ла знижуватися.
Загалом видобуток палива в Україні зростав до 1987 р. Однак останніми роками абсолютні розміри видобутку палива почали зни¬жуватись. Це пояснюється головним чином погіршенням гірничо-геологічних умов видобутку вугілля у Донбасі, нестабільністю ро¬боти вугільної, нафтової і газової промисловості, важким фінансо¬вим становищем країни в цілому.
Збільшення витрат на видобуток і транспортування палива по¬требує обгрунтування економічної доцільності розробки тих чи інших родовищ. Для їх визначення в енергоекономічних розрахун¬ках використовують показники кінцевих витрат, які дають змогу виявити у розрізі України та її економічних районів суспільне вип¬равданий верхній рівень витрат, необхідних для одержання окре¬мих видів палива. Отже, на основі кінцевих витрат встановлюють рівень енергозабезпечення України в цілому та її окремих еконо¬мічних районів.
Удосконалення паливного балансу України зумовлюється перед¬усім значною диференціацією рівнів забезпечення паливом окре¬мих районів, діаметрально протилежних у районах видобутку і споживання палива. Тому у перспективі необхідно вирішувати по¬двійне завдання: вдосконалювати галузеву й територіальну струк¬тури паливного балансу, а також реконструювати розміщення ос¬новних споживачів палива. Останнє означає, що зниження енерго¬ємності матеріального виробництва в енергодефіцитних районах є одним з найважливіших завдань збалансованості видобутку і спо¬живання палива в регіональному плані. Щодо вдосконалення струк¬тури паливного балансу, то в перспективі для західних і південних районів України найекономічнішими будуть електроенергія АЕС, а для східних районів — вугілля Донбасу.
1. Вугільна промисловість.Вугільна промисловість за обсягом видобутку палива в натураль¬ному вираженні посідає перше місце серед інших галузей. Тут зосе¬реджена більшість працівників і основних фондів паливної промис¬ловості. Основним районом видобутку кам'яного вугілля є Донець¬кий басейн. Видобувають вугілля на 295 кам'яновугільних шахтах, з них 131 шахта з коксівним вугіллям. З 1989 р. видобуток вугілля поступово скорочувався і в 1995 р. разом з бурим вугіллям становив 83,8 млн т.
Основними ланками вуглевидобутку шахтним способом є: шах¬та з комплексом наземних і підземних споруд і енергосиловим гос¬подарством, вуглезбагачувальна фабрика, транспортні комуніка¬ції і водогосподарські споруди, районні енергетичні центри, складсь¬ке господарство, підприємства та установи невиробничої сфери. З вугільною промисловістю прямо чи посередньо пов'язана діяль¬ність майже 40 % міського населення Донецької та Луганської об¬ластей.
Вугільні шахти зосереджуються переважно у центральній і пів¬нічній частинах Донецької та південній частині Луганської обла¬стей. Коксівне вугілля добувають головним чином у центральній частині Донецької області в районі Єнакієвого, Горлівки, Макіївки, Донецька, Красноармійська, Костянтинівки та інших міст, а також в Краснодонському та Кадіївському районах Луганської області. В Антрацитівському, Лутугинському та Алчевському районах Лу¬ганської області добувають більше енергетичного вугілля. Газ добу¬вають переважно у Лисичанському районі.
Нове шахтне будівництво налагоджено у Західному Донбасі (Дніпропетровська обл.). Собівартість вугілля Донбасу висока, од¬нак на великих сучасних шахтах вона лише трохи вища від се¬редньої собівартості видобутку вугілля у Кузнецькому басейні.
Майже 14 млн т кам'яного вугілля видобувають у Львівсько-волинському кам'яновугільному басейні. Запаси вугілля тут неве¬ликі, тому передбачається, що в перспективі у басейні працювати¬муть тільки 2 шахти з 15 діючих. Значну частину вугілля цього басейну використовують Бурштинська та Добротвірська теплові електростанції.
Дніпровський буровугільний басейн розташований переважно на Правобережжі України й об'єднує родовища Житомирської, Вінницької, Київської, Кіровоградської, Черкаської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Басейн поділяють на 12 буровугіль-них районів, в яких налічується понад сто родовищ. Вугілля басей¬ну без брикетування непридатне для транспортування на далекі відстані, характеризується високою вологістю, використовується здебільшого для місцевих потреб. Запаси вугілля, що його можна видобувати відкритим способом, розподіляються у 58 родовищах. Найбільше таких родовищ у Кіровоградській (29), Дніпропетров¬ській (19) та Черкаській (5) областях. За останні роки його видобу¬ток перебуває в межах 4,0—4,5 млн т.