Передумови розмiщення продуктивних сил

Торф – сировина для паливної та хімічної промисловості. З нього одержують рідке паливо, феноли, віск, аміак, спирт тощо. Також виробляють ізоляційні плити й добриво для ланів. В Україні відомо 3118 родовищ торфу з геологічними запасами 2,2 млдр.т, що зосереджені переважно у Поліссі: у Волинській, Рівненській, Житомирській областях. Загальна площа родовищ – 1 млн га; з них промислові – 600 тис га, де зосереджено 735 млн. т торфу. Товщина шарів – 10–12 м. Найбільші родовища: Ірдинське у Черкаській області, Замглай – у Чернігівській, Брюховецьке – у Львівській.

Поклади горючих сланців оцінюються у 3,7 млрд т; найбільше родовище – Бовтиське у Карпатах. За якістю вони не поступаються естонським, товщина шарів – 1–6 м. Родовище горючих сланців відкрите також поблизу Олександрії (Кіровоградська область); запаси – на рівні 3 млрд т.

Озокерит або гірський віск, до складу якого входять тверді вуглеводні парафінового ряду, використовується в електроніці як ізолятор, у текстильній промисловості – для глянсування тканин, у шкіряній промисловості – для обробки шкір. З озокериту виготовляють ваксу для взуття, парафін, лаки. Найбільше його родовище розташоване на передгір’ї Карпат (Долина, Трускавець, Борислав); видобуток провадиться лише на Бориславському родовищі шахтним способом.

Металеві корисні копалини.

Залізна руда. В Україні відомо чимало родовищ залізних руд і залізистих кварцитів, що найбільші з них – поклади залізних руд.

Криворізький басейн налічує понад 60 родовищ з загальними запасами 18,7 млрд т. Руди частково виходять на поверхню, а також залягають до глибини 2500 м; вміст заліза у верхніх шарах – 30–40%, у глибинних – 50–60%. Тут видобувається 90% руди.

Кременчуцький басейн магнетитових кварцитів включає три родовища: Горішньоплавнинське у Полтавській області, Лавринівське та Еристівське. Вміст заліза – 36%, запаси – 4,5 млрд т. Білозерський залізорудний район. Вміст заліза – 58–60%, запаси – 2,5 млрд т. Керченський залізорудний район має бурі залізняки з вмістом ванадію та марганцю; запаси – 1,8 млрд т. Видобуток провадиться відкритим способом, вміст заліза – 40–45%. Приазовське родовище залізних руд розробляється відкритим способом, вміст заліза – 30–33%.

Залізисті кварцити поширені скрізь. Найбільші запаси – у Дніпропетровській (20 млрд т), Полтавській (3,6 млрд т), Одеській, Запорізькій, Кіровоградській та Вінницькій областях.

Хромові руди відкриті у Побужжі Кіровоградської області; глибина залягання – 60–160 м. Вони використовуються для виробництва нержавіючої сталі.Марганцеві руди. Нікопольське та Інгулецьке родовища у Запорізькій, Хощеватське – у Кіровоградській, Бурштинське – в Івано-Франківській областях, Чивчинське – у Карпатах тощо. Нікопольське, Велике Токмацьке, Орджонікідзевське та Інгулецьке родовища входять до складу Придніпровського марганцевого басейну, їхня площа – понад 1000 кв.км, глибина залягання – 15–120 м, товщина шарів – від 10 см до 6 м.

Титан входить до складу майже 70 різних мінералів (ільменіт, рутил, титаномагнетит тощо). Це легкий метал, що використовується у літако- й ракетобудуванні. Основні поклади титану – в Житомирській, Київській та Черкаській областях. Відомі також Іршанське ільменітове й Самотканськео титано-цирконієве родовища.

Алюмінієві руди – алуніти, нефеліни й боксити. Боксити є у Смолянському (Черкаська область) та Високопільському (Дніпропетровська область) родовищах, алуніти – на Закарпатті, нефеліни – у Приазов’ї.

Нікель використовується для виробництва бронзи, латуні, особливих сортів сталі, чавуну й для покриття металевих поверхонь. Промисловими вважаються запаси з вмістом металу понад 1%. В Україні відомо 10 невеликих нікелево-кобальтових родовищ. Розробка покладів здійснюється на Побузькому родовищі в Кіровоградській області й Придніпровському в Дніпропетровській; глибина залягання – 70–80 м.

Поліметалічні руди виявлені у Нагольному кряжі (Донбас) та Закарпатті (Береговське і Бриганське родовища).

Ртуть видобувають з кіноварі в Донбасі (Микитівка) та Закарпатті (Вишків).