Інтенсивні технології вирощування плодових культур в Лісостепу
Відстань між ярусами в розріджено–ярусній та округлій малогабаритній кронах залежно від сили росту породи і сорту складає: між першим і другим — 60–90 см і більше, між другим і третім — 60–70 см.В обох типах крон гілки другого порядку галуження формують на гілках першого: у зерняткових порід — поодиноко, через 50–60 см одна від одної, по боках основної, у кісточкових — ярусами, по 2–3 гілки, через 60–80 см або поодиноко. З цією метою пагони подовження основних гілок укорочують: у яблуні та груші — на відстань 50–60, черешні — 70–80, сливи з сильним галуженням — 60–70, деревовидних сортів вишні та абрикоса — на 50–60 см від основи річного приросту. По всій довжині основних гілок першого і другого порядку в цих кронах через кожні 10–15 см формують обростаючі плодоносні гілки.
У міжярусному просторі крон формують в основному обростаючі гілки, а пагони з кутом відходження від стовбура менше 40° видаляють на кільце. Пагони, які знаходяться в горизонтальному положенні, не вкорочують.
У кущових сортів вишні формування крони в основному полягає у розріджені сильнорослих пагонів без укорочування. Насамперед, видаляють зайві сильнорослі пагони на стовбурі та основних гілках, які ростуть з верхнього боку в середину крони.
Для черешні характерні свої особливості, які необхідно враховувати, формуючи округлу крону. Оскільки переважна більшість її сортів утворює в рік садіння мало пагонів, то для закладання повноцінного компактного нижнього ярусу основні гілки першого порядку вкорочують до 15–30 см від основи, а центральний провідник — на 10–15 см вище. Лише після того, як будуть сформовані повноцінні основні нижнього ярусу закладають гілки другого і третього.
При формуванні округлих крон у молодих дерев і їх обрізуванні в період плодоношення проводять прорідження крони, укорочування пагонів та обмеження висоти.
Як тільки молоді дерева досягнуть установленої висоти, ріст їх починають обмежувати; слаборослих — до 2,5 м, середньорослих — до 3, сильнорослих — до 3,5–4 м залежно від умов росту. Для цього на верхівці стовбура і основних гілках вирізають пагони подовження разом з усіма сильнорослими пагонами над слаборослими. Потім щороку видаляють у цих місцях сильнорослі пагони. Не можна допускати переростання крони у висоту і потім знижувати її, зрізуючи товсті гілки. Такі зрізи заростають гірше, у верхній частині утворюється більше сильнорослих пагонів, а нижня дуже оголюється через взаємозатінення високих дерев.
При затуханні росту пагонів та формуванні дрібних плодів застосовують прорідження найстаріших плодових утворень та омолоджувальне обрізування основних гілок, ступінь якого залежить від стану дерев.
У садах зі сплющеною та площинними формами висаджуються основні сорти зерняткових порід на середньорослих і напівкарликових підщепах та на сильнорослих з проміжною вставкою слаборослих. У насадженнях кісточкових порід, як правило, формують сплощені крони. Їх використовують для основних кущо — і деревоподібних сортів вишні та сливи з кулястою розлогою кроною.
У дерев яблуні та груші площинну крону формують з 5–6 основних гілок першого порядку, а також проміжних і обростаючих. У слаборослих дерев збільшують кількість основних гілок до 6–7. У першому ярусі формують по дві гілки, які супротивно спрямовують у бік ряду. У другому і третьому ярусах основні гілки розміщують розріджено або поодиноко.
У шпалерно–карликових насадженнях яблуні крону формують малооб'ємну, площинну за типом вільноростучої пальмети з 6–7 основними гілками першого порядку, спрямованими по лінії ряду, а також проміжними та обростаючими гілками. Висота дерев до 2,5 м, товщина плодової стіни біля основи — 1,5–1,7 м.
У сплощеній кроні зерняткових порід в нижньому ярусі, кількість основних гілок першого порядку галуження збільшуються до 4 і спрямовують їх в напрямку ряду. Наступні гілки розміщують ярусами (в другому 2, в третьому 1–2) або поодиноко. У кісточкових порід сплощені крони створюють у перші роки після садіння за типом округлих малогабаритних з подальшим сплощенням. Сплощення та обмеження розмірів дерев проводять вручну. У кісточкових порід застосовують також механізоване контурне обрізування по площині першого обмеження.
У сучасних інтенсивних насадженнях яблуні та груші широко впроваджується формування дерев за типом веретеноподібної крони з деякими модифікаціями, внесеними нами в Інституті садівництва УААН. Сформоване дерево має форму конуса висотою до 3 м з постійними 4–5 гілками в нижній частині крони. Вище три–чотири річні гілки рівномірно розміщують на центральному провіднику. Таких гілок у кроні залишають не менше 10–12. При формуванні бічні гілки спрямовують обрізуванням на розміщену нижче під кутом 70–80 градусів від стовбура. Крони сусідніх дерев не змикаються в ряду, а бічні гілки виступають в напрямку міжряддя не більше, ніж на 1–1,2 м. Конусоподібна крона в основі має форму овалу.Високу ефективність вирощування насаджень яблуні і груші на напівкарликових і карликових підщепах забезпечує формування дерев за типом веретеноподібного куща. Це — крона із без'ярусним розміщенням на центральному провіднику 10–12 напівскелетних гілок, нахилених горизонтально або під кутом відходження від стовбура 70–80 градусів. Загальна висота дерев становить 2,5–3 м при висоті штамба 40–50 см і товщині плодової стіни в нижній частині крони близько 2 м.