Доцільність та особливості створення культурних пасовищ
Витрати на створення культурних пасовищ окупаються за три роки.
Багаторічні трави з покривною культурою випасають худобою порційно-загінним способом. В рік сівби проводять чотири цикли стравлювання із загальною врожайністю 22,5 т/га зеленої маси. У наступні роки травостій починають випасати з середини квітня при його висоті 14-16 см.
Досвід створення культурних пасовищ в зарубіжних країнах
В зарубіжних країнах таким пасовищам надається велике значення. Так, у США і Канаді за останні роки їхні площі збільшились в 1,5 раза. В ряді господарств США вони займають майже половину площ сільськогосподарських угідь, з них одержують до 160 млн. тонн корм. од.
В деяких західноєвропейських країнах культурні пасовища займають70-85% всіх земель під багаторічними травами. У Данії з пасовищ отримують 80% корму. В господарствах Німеччини існують довгорічні культурні пасовища 50-річного використання, продуктивність яких становить 4-5,3 т/га корм. од. В Англії, Голландії і Данії питома вага пасовищного корму в річному раціоні становить 35-50%. Культурні пасовища в цих країнах займають 70-86% всіх земель під багаторічними травами.
В Англії, за даними І. А, Ольяшева, на молочних фермах з інтенсивним веденням лукопасовищного господарства пасовища дають 400-500 ц/га зеленої маси. У структурі сільськогосподарських угідь цієї країни довгорічні (постійні) пасовища займають 25% площі, трави в сівозмінах — 12 і природні пасовища — 38%. Велике значення мають окультурні пасовища в Естонії, Латвії, північно-західних і західних регіонах Росії, Білорусії.
Раціональне використання пасовищ, його теоретичні та господарські передумови. Для правильного використання пасовищ необхідно стравлювати травостій у стані, який забезпечує отримання з одиниці площі пасовища найбільший вихід тваринницької продукції, продуктивне довголіття і належний стан травостою. Раціональне використання травостою складається з таких елементів: визначення оптимальної висоти, строків і кількості випасань; вибір способів використання протягом одного пасовищного періоду і по роках; визначення техніки стравлювання травостою; врахування обладнання пасовищної території; розпорядок дня на пасовищі, а також заходи догляду за пасовищем.Установлення правильних строків стравлювання, тобто початку і закінчення випасання, має великий вплив на травостій пасовища. Дуже раннє спасування навесні й у наступних циклах зменшує масу підземних органів рослин і кількість запасних поживних речовин в них, у результаті чого в наступні роки урожай при ранньому використанні пасовищ помітно знижується. При ранньому стравлюванні ґрунт дуже ущільнюється, що призводить до затримки розвитку рослин, деформації дернини, а отже, до зниження продуктивності пасовища і передчасного його виродження. В той же час не слід і затримуватись з випасанням, тому що кормова цінність трав погіршується, вони грубіють, знижується їх поїдання тваринами. Календарні строки початку стравлювання пасовищ у зонах із неоднаковими кліматичними умовами різні. Вони можуть значно коливатися залежно від метеорологічних умов року і особливостей травостою.
Найточніше пасовищну стиглість травостою можна визначати за його висотою. Якщо переважають низові трави (тонконіг лучний, костриця червона, пажитниця багаторічна), випасання починають при висоті рослин 13-15 см, якщо верхові (грястиця збірна, стоколос безостий, тимофіївка лучна) — при 15-20 см. На природних травостоях Лісостепу його доцільно розпочинати при висоті трав 12-15. На зрошуваних пасовищах з низових і верхових трав випасання доцільно проводити при висоті травостою 18-20 см і урожайності пасовища 3-4 т/га зеленої маси. Орієнтовно такий стан травостою в Лісостепу буває в кінці квітня — на початку травня. Строки закінчення випасання восени також мають велике значення. При пізньому осінньому стравлюванні пасовища травостій не встигає зміцніти і відрости до настання зими та накопичити необхідну кількість запасних речовин, що призведе до зниження його продуктивності в наступному році. Тому випасання слід проводити не пізніше як за 25-30 днів до закінчення вегетації рослин.
Велике значення має висота стравлювання рослин. При низькому закінченні стравлювання (2-3 см) продуктивність пасовища в наступні роки знижується, а при високому (10-15 см) значна частина травостою використовується не повністю, що також небажано. Враховуючи біологію росту і розвитку трав, а також вплив різних кліматичних умов, у північному Лісостепу доцільно стравлювати травостій із сіяних багаторічних трав не нижче 4-5 см. При такій висоті травостій використовується тваринами на 90%.
Особливо слід звернути увагу на випасання овець, кіз і коней, які стравлюють трави дуже низько (1-2 см), що призводить до випадання цінних низових злаків і появи таких небажаних трав, як біловус, щучник дернистий та ін. Для запобігання цього явища необхідно не перетримувати згаданих тварин на пасовищах і слідкувати за їх випасанням.