Доцільність та особливості створення культурних пасовищ
Особливості створення культурних пасовищ в різних зонах України та їх ефективність.
Передовий досвід свідчить, що культурні пасовища є економічно ефективними в усіх грунтово-кліматичних зонах України. При дотриманні технології створення травостою, режиму використання пасовищ та догляду за ними вони за продуктивністю не поступаються високоврожайним посівам кормових культур, зокрема кукурудзи та кормових буряків, а за якістю й збалансованістю корму та впливом його на продуктивність худоби і зниження собівартості продукції культурні пасовища переважають згадані культури.
Досліди показали, що травосумішки для довгорічних культурних пасовищ Лісостепу повинні мати 50-60% бобових трав. Для забезпечення безперебійного надходження пасовищного корму протягом всього вегетаційного періоду необхідно створювати різночасно дозріваючі травостої з включенням в них видів і сортів, що відрізняються темпами росту та розвитку, інтенсивністю відростання. Ранодозріваючі сумішки повинні займати 20-25% загальної площі пасовища, середні — 50-55, пізні — 25-30%. При такому підборі період використання пасовища без зниження урожаю і його якості збільшується в першому циклі на 18-20, а в наступних — до 25 днів.
При створенні незрошуваних культурних пасовищ необхідно висівати однорічні культури для використання їх на випас або зелений корм у періоди, коли уповільнюється відростання трав, з розрахунку 0,1-0,15га на одну дорослу голову великої рогатої худоби.
Для одержання високої продуктивності з пасовища особлива увага приділяється створенню травостою. Трави висівають звичайним рядковим способом зерно-трав’яними сівалками СЗТ-3,6 і СНТ-3,6 на глибину 1,5-2,5 см (злаки), на 1-1,5 см (люцерну). Навесні трави висівають під покрив ячменю і вівса, а влітку — безпокривним посівом. Норма висіву ячменю — 90-100 кг/га, вівса — 60-70 кг/га. Підпокривні посіви трав поливають разом з покривною культурою 2-3 рази за нормою 300-400 м3/га. Після збирання покривної культури і під кожний наступний укіс трав вносять азотні добрива з розрахунку N45 і проводять 2-3 поливи у дозі 400-500 м3 води на гектар. Останнє підкошування отави проводять не пізніше як за 30 днів до настання стійкого похолодання.
При серпневих строках сівби через 8 днів після з’явлення сходів трав проводять полив за нормою 300-350 м3/га, а наступні поливи проводять за такою ж нормою через 10-15 днів. Всього проводять 3-4 вегетаційних поливи за зрошуваною нормою 900-1200 м3/га. Випасання проводиться загінним і загінно-порційним способами. Воно здійснюється за допомогою постійно вигороджених прогонів і переносної електроогорожі.
Догляд за зрошуваним пасовищем в роки використання полягає в своєчасному проведенні вегетаційних поливів, внесенні мінеральних добрив, підкошуванні нез’їдених решток трави. Зрошення проводять широкозахватною машиною ДФ-120 «Дніпро». Навесні роблять один полив 350-400 м3/га. Влітку, коли випаровування води становить 50-60 м/га за добу, між черговим стравлюванням проводять три поливи за нормою 400-450 м3/га. Восени між циклами стравлювання проводять 1-3 поливи за нормою 350-400 м3/га. Всього за пасовищний період проводять 11-14 поливів за зрошуваною нормою 4200-5200 м3/га.Поливи поєднуються з внесенням азотних добрив, що забезпечує рівномірне надходження зеленого корму і підвищує загальну продуктивність пасовища. Азотні добрива на пасовище вносять роздрібно. Дози одноразового внесення азоту навесні становлять 60 кг і 30-45 кг/га в літньо-осінній період. Загальна норма щорічного внесення азоту на пасовище в перші 1-2 роки використання становить N180, а в наступні роки — N240. Фосфорні добрива з розрахунку Р100 вносять як основне добриво під оранку при залуженні. Після 2-3-річного використання пасовище підживлюють амофосом в дозі 60 кг діючої речовини на 1 га.
Підкошування нестравлених решток трави проводиться в першу чергу в загонах, де худоба випасалася на перерослій траві, а в подальшому — один раз за два стравлювання. Рештки підкошують роторними косарками КРН-2,1, КПРН-3. Цей захід сприяє боротьбі з бур'янами, кращому відростанню отави, збільшенню поїдання і підвищенню коефіцієнту використання трави.
Після кожного циклу спасування рештки трави підкошують і вивозять з площі. Потім травостій підживлюють азотними добривами з розрахунку N60, а восени після закінчення випасання вносять фосфорні й калійні добрива з розрахунку Р50К40. За пасовищний період, який триває 180-200 днів, проводять 6-7 циклів випасання. Після першого циклу випасання, а також в середині літа травостій на схилах щілюють на глибину 35-40 см з відстанню між щілинами 1 м, а після кожного циклу — зрошують поливною нормою 500-550 м3/га. У жарку погоду між циклами проводять два поливи. Зрошувальна норма за сезон становить 4,5-5 тис. м3/га. Зрошення проводять на різних ділянках дощувальними машинами ДДА-100 МА, «Волжанкою» (ДКШ-64), ДДН-70, а на схилах (площа 50 га) — «Сигмою». Восени на пасовищі проводять вологозарядковий полив — 900-1000 м3/га води.
Травостій на випас використовують п'ять років, після чого його перезалужують. При цьому вносять органічні добрива по 70 т/га і мінеральні по Р60К80, потім орють на глибину 35 см і дискують важкою дисковою бороною, а навесні культивують і коткують, після чого висівають просапні культури. На другий рік навесні ділянки залужують під покрив однорічних трав травосумішкою в такому складі: люцерна синьо-гібридна 14 кг/га + костриця лучна 12 + грястиця збірна 8 + стоколос безостий 6 кг/га насіння.