Післязбиральна обробка вороху зернових і круп’яних

При використанні машин вторинної обробки та спеціальних дотримують таких правил:

1.для високоякісної роботи трієри регулюють, починаючи з крайнього верхнього чи нижнього положення лотока, контролюють також чистоту виходу насіння і відходів. Залежно від розмірів зерна основної культури та домішок підбирають циліндри за розмірами вічок, частота обертів трієрних циліндрів для пшениці жита, ячменю і вівса становить 40-45 за хвилину;

2.перед початком роботи сортувальних столів перевіряють цілість робочої сітки, налагоджують кут поздовжнього (5-6°) та поперечного (2-3°) нахилів деки; встановлюють частоту коливання деки та подачу повітря, довівши зернову масу до стану легкого "кипіння";

3.при роботі гірок встановленням кута нахилу (2-6,5°) полотен добиваються потрібної якості фракцій зерна;

4.при роботі електромагнітних машин, які відокремлюють шорстке насіння бур’янів від гладенького (конюшина, люцерна) регулюють масу доданого (1-25%) магнітного порошку.Особливості технології обробки окремих культур і партій полягають у відокремленні важковідокремлюваних домішок, зокрема рекомендується:

1.від маси пшениці гречку татарську відокремлювати на ситах із продовгуватими вічками завширшки 2 мм з наступним пропусканням на кукільних трієрах з діаметром вічок 5,5 мм. Робочі кромки лотоків у нижньому положенні;

2.амброзію трироздільну від зернової маси пшениці та ячменю відокремлюють на ситах із продовгуватими (завширшки 3,5-4,5 мм) або круглими (діаметр 4-6 мм) вічками та на вівсюжних трієрах (діаметр вічок у циліндрах 8,5 мм). Швидкість повітряного потоку — 8,5-9 м/с.

3.насіння редьки дикої від зерна жита відокремлюють, використовуючи решета з продовгуватими вічками завширшки 2,2 мм і трієри з діаметром вічок у циліндрах 8,5 мм;

4.насіння вівсюга з вівса видаляють фрикційними сепараторами робочою поверхнею з байки або полотенними гірками.

Післязбиральна обробка кукурудзи залежить від первинної якості зерна чи качанів, які надходять із поля.

Перед вибором способу збирання кукурудзи враховують таке:

1.зерно кукурудзи дуже травмується, якщо обмолочується з вологістю, відмінною від 18-19%. У разі нижчої вологості багато тріщин, битого зерна. При вищій вологості велика кількість вм’ятин;

2.зерно насінної кукурудзи має кращі якості, коли повністю достигає на стрижні, й качани збирають, коли зерно має вологість не вище 25%;

3.молотильний барабан регулюють на частоту обертів: на вході — 40-45, на виході — 200 за хвилину.

Післязбиральну обробку зерна кукурудзи чи кукурудзи в качанах починають негайно після надходження на тік:

1.зерно з вологістю 18-19% очищають і сушать до вологості 12-13%;

2.кукурудзу в качанах очищають від обгорток і сушать до вологості зерна 18-19% у камерних сушарках чи на майданчиках для активного вентилювання з використанням тепловентиляційних агрегатів із подальшим обмолочуванням. Наступне очищення та сушіння до вологості 12-13% залежать від типу кукурудзи;

3.при первинному очищенні кукурудзи використовують великий струмінь повітря (12-15 тис. м3/год) із швидкістю 8-9 м/с та сортувальні решета з діаметром вічок 12-14 мм. Відокремлюють домішки. Вторинне очищення проводять після сушіння, застосовуючи сортувальні решета з діаметром вічок 10-12 мм, а підсівних — 4,5-5 мм. Це дає можливість відібрати більше зерно і видалити дрібне.

Регулярно здійснюють контроль якості післязбиральної обробки за температурою, вологістю, зараженістю, запахом, забарвленням.