ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
дуже реагує на внесення органічних і мінеральних добрив та їхню післядію. Якщо попередня культура одержувала високі дози органічних добрив, то нерідко для ячменю достатньо післядії. Але, якщо під попередники добрива застосовували у малих помірних кількостях, тоді слід вносити і під ячмінь. Норми добрив розраховують балансовим методом, як описано для озимої пшениці та тритікале, або користуються середніми рекомендованими, які уточнюють через поправочні коефіцієнти на забезпеченість ґрунту елементами живлення. Безпосередньо під ячмінь органічні добрива не вносять, а дають їх під попередник. Під ячмінь у південних регіонах після кращих попередників середніми дозами є N40P40K40, після гірших — N60P60K60, в Лісостепу на чорноземах опідзолених і темно-сірих лісових — N30-45P40-50K40-50, на світло-сірих — N45-60P45-60K45-60, у західних областях на дерново-підзолистих ґрунтах — N60-90P40-60K40-60. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту та в рядки під час сівби, азотні — окремими дозами: після гірших попередників N30 під передпосівну культивацію, останню кількість — у ранньовесняне підживлення, після кращих попередників — у весняному підживленні.
Вибір сорту.
Сучасні сорти озимих культур характеризуються високим біологічним потенціалом продуктивності, проте реалізація його у виробничих умовах досить низька. Сорти з високою потенційною продуктивністю більшою мірою "сканують" нерівномірний розподіл абіотичних і біотичних факторів середовища, тому потребують повного технологічного забезпечення для одержання стабільних урожаїв (Жученко А.А.). Вирішуючи питання вирощування культур, потрібно обов`язково ознайомитись із біотехнологічною характеристикою сортів, рекомендованих для зони. Щоб знизити ризик, для вирощування необхідно вибрати 2-3 або 3-4 (залежно від розмірів посівних площ) сорти різні за скоростиглістю та реакцією на умови вирощування. Такий підхід дасть змогу краще використати попередники, рельєф, погодні умови року.
Нині зареєстровані для вирощування понад 65 сортів озимої м`якої пшениці. З них сильні сорти: Донецька 46, Знахідка одеська (С), Київська 8 (ЛП), Київська остиста (ЛП), Коломак 3 (СЛП), Коломак 5(Л), Красуня одеська (СЛ), Лада одеська (СЛП), Одеська 161?СЛП?, Одеська 162?СЛ?, Одеська 267 ?СЛ?, Тіра ?СЛП?; сорти: Вікторія одеська ?Л?, Миронівська 33, Миронівська 65, Миронівська 66, Миронівська 27, Мирхад, Поліська 90, Порада, Херсонська 86, Циганка, Донська напівкарликова, Струмок, Крижинка, Харківська 105, Ятрань 60.
Сорти жита: Інтенсивне 95 ?П?, Богуславка ?СЛП?, Боротьба ?СЛП?, Верхняцьке 94 ?Л?, Воля ?П?, Київське 86 ?Л?, Київське 90 ?ЛП?, Київське 93 ?Л?, Ніка ?П?, Паллада ?ЛП?, Нива ?СЛ?, Харківське за номерами 55?СП?, 78 ?СЛП?, 88?СЛ?, 95 ?С?, 98 ?СЛП?, Інтенсивне 99 ( ЛП). З тетраплойдних сортів рекомендовані Верасень ?ЛП?, Древлянське ?ЛП?, Пуховчанка ?ЛП?.
В Україні зареєстровано понад 10 сортів зернового тритікале, це, зокрема, АДМ 5 (С), АДМ 4 (СЛП), АДМ 11 (Л), АДМ 8 (П), АДМ 2 (ЛП), Амфідиплоїд 15 (Л), Амфідиплоїд 3/5 (СЛП), Амфідиплоїд 42 (ЛП), Амфідиплоїд 52 (ЛП), Зеніт одеський (СЛП), Київське раннє (ЛП), Поліський 7(Л), Сувенір (Л).
У реєстр сортів України занесено 25 сортів озимого ячменю: Бемір 2 (ЛП),Буран (СЛП), Вавілон (СЛП), Миронівський 87 (СЛП), Одеський 165 (ЛП), Одеський 167 (П), Одеський 170 (Л), Онега (Л), Основа (С), Палідум 77 (П), Скороход (СЛП), Тайна (СЛП), Тамань (СЛ), Фермер (СЛ), Уклон (СП).
СівбаДля вирощування товарного зерна слід використовувати кондиційне насіння категорії РН-1-3, яке має лабораторну схожість не нижчу 92%, чистоту — не менше 98%, силу росту — понад 80%, масу 1000 зерен — більше 40 г. Важливо, щоб насіння було не лише добре очищене, а й розсортоване на фракції за величиною. Вирівняне насіння з меншою масою 1000 зерен забезпечує вищу врожайність, ніж невирівняне з більшою масою 1000 зерен. З невирівняного насіння розвиваються різні за силою рослини. Слабші з них пригнічуються і гинуть взимку й під час весняно-літньої вегетації. До невирівняного насіння важко підібрати оптимальну глибину загортання, норму висіву. Насіння, вирощене в рік сівби, особливо у західних і північних регіонах, перед сівбою слід протягом 3-5 діб прогріти проти сонця для фізіологічного дозрівання, підвищення енергії проростання, сили росту і схожості.
Не можна висівати не протруєне насіння. З ним передаються хвороби, які не можна знищити пізніше — тверда, порошиста та стеблова сажки, офіобольозна, гельмінтспоріозна, церкоспорельозна кореневих гнилей, альтернаріоз, сніжна ?фузаріозна? плісень, пліснявіння насіння. Протруювати насіння треба не пізніше як за п’ять діб, а краще — за 2-3 тижні до сівби. Кращий спосіб протруєння — інкрустування — покриття полімерною плівкою, до складу якої входять протруйники і можна додавати мікроелементи та фізіологічно активні речовини. Як плівкоутворювачі необхідно брати 10-11 л на 1 т насіння 0,2%-го водного розчину полівінілового спирту ?ПВС?, 0,5%-го водного розчину натрієвої солі карбоксиметилцелюлози ?NаКМЦ?, до яких додають рекомендовану дозу протруйника. За відсутності цих плівкоутворювачів можна використовувати РКД ?4 л РКД на 7 л води?, крохмальний клейстер, 0,1%-й розчин ПВА та ін. Ефект інкрустування вищий тоді, коли насінина повністю вкрита захисною плівкою. Для досягнення цього важливо перед протруюванням насіння звільнити від пороху ?пилу?, а протруєння проводити на машинах ПС-30, ПС-10А, ПСШ-5, "Мобітокс-супер", КПС-10, КПС-40 або інших.