Карпатський соціально-економічний район
Із фосфатних руд поширені фосфорити (Незвиське родовище). У багатьох галузях для очищення газів і стічних вод як добавку до корму та добрив використовують цеоліти, промислові запаси яких виявлено в Закарпатті (Сокирницьке, Крайниківське, Данилівське). Цеолітові утворення найбільш рудного Сокирницького родовища (120 млн) повністю задовольняють потреби промисловості й сільського господарства. Вохристі глини залягають у Новоселицькому та Іршавському родовищах. Поклади графіту є в Чивчинських горах.
Серед магматичних та метаморфічних корисних копалин у районі поширені андезит, базальт, перліт, ліпарит. Мармур і мармуроподібні вапняки залягають у Тереблянському та Лугівському родовищах, вулканічні туфи – в Косинському і Буковинківському, бентонітові глини – в Горбківському (Закарпаття). Є корисні копалини осадового походження – аргіліти, пісковики, піски, піщано-гравійні суміші, а також значні запаси цементної сировини. З глинистих порід відомі різні типи лесу, суглинків, каолінів та глин, а з карбонатних – вапняки, мергелі, доломіти.
Мінеральні води. Особливо чільне місце в структурі природно-рекреаційного потенціалу Карпатського соціально-економічного району займають мінеральні води. Загалом в цьому відношення це найперспективніший курортно0рекреаційний регіон України, який за запасами лікувальних мінеральних вод не поступається світовим аналогам.
В Карпатському районі нараховується до 800 джерел і свердловин лікувальних вод з добовим дебітом 57,5 млн. л. левова частка цих джерел знаходиться в Закарпатській області – більше 500.
Найбільш поширеними в карпатському районі є вуглекислі лікувальні води з різною мінералізацією, які своїм походженням зобов’язані активній тектонічній діяльності, що припадає на неогеновий період кайнозойської ери. Родовища цих вод зосереджені в основному в Закарпатській області. На їх базі функціонує ряд відомих курортних об’єктів і заводів промислового розливу вод.
На території Карпатського району можна виділити 17 основних курортно-рекреаційних районів, які базуються на мінерально-лікувальних водах.
У Передкарпатті мінеральні води відрізняються за хімічним складом і мінералізацією (мало-, середньо-, високомінералізовані). Особливо характерні для цієї території слабомінералізовані води (2-5 г/л) типу “Нафтуся”, які містять в собі органічні речовини (Трускавецький та Східницький курортні райони, курорт “Шкло”). В останніх кількість сірководню сягає 50-160 мг/л.
Функціонально-компонентна структура
Господарський комплекс району характеризується складаною та деверсифікованою структурою. В районі значного розвитку набуло машинобудування, хімічна промисловість, сільське господарство, рекреаційний комплекс, лісовиробничий, паливно-енергетична, легка харчова промисловість та сільське господарство. Розвиваються вони на основі трудових і природних ресурсів.
До паливно-енергетичного комплексу Карпатського економічного району належать видобуток, виробництво, транспортування, розподіл і використання палива та виробництво електроенергії (переважно на теплових електростанціях). За 1998 р. в районі спожито 4309,4 тис. т вугілля, причому здебільшого у Львівській та Івано-Франківській областях (відповідно 33,2 і 62,7%), а головними його споживачами є підприємства електроенергетики. Використано 8712,3 млн. м3 природного газу (46,7% господарством Львівщини), 217,3 тис. т топкового мазуту, 463,7 тис. м3 дров.
Провідною галуззю є електроенергетика. Вона представлена Бурштинською (2,4 млн кВт), Добротвірською (660 тис. кВт), Бориславською, Львівською, Калуською ТЕЦ, Теребле-Ріцькою та Дністровською ГЕС–ГАЕС та іншими менш потужними електростанціями. Теплові електростанції працюють здебільшого на вугіллі Львівсько-Волинського басейну. Торфопідприємства функціонують у Лопатині і Стоянові.Металургійний комплекс розвинений слабо через відсутність достатньої сировинної бази і представлений виробництвом металевих конструкцій і виробів, у тому числі для будівництва – ЗЗБВ-1, монтажно-заготівельний, дослідний, експериментальний заводи (Львів), металевих труб, кранів і засувок, з’єднань до них – ВАТ “Керамічний завод”, "Прикарпатарматура" (Львів), "Карпатонафтомаш" (Калуш), "Турбогаз" (Ужгород); арматурні заводи (Івано-Франківськ, Кобилецька Поляна), побутових виробів з металу – завод "Металіст", АТ "Вторколірметал"(Львів), "Прикарпаття" (Коломия), ВТФ "Бистриця" (Івано-Франківськ), чавунного литва – завод комунального устаткування (Львів) та ливарно-механічний (Борислав), легких металів і напівфабрикатів – ТОВ "Політранс" (Львів).