Карпатський соціально-економічний район
На початку ХХ ст. територія Карпатського соціально-економічного району стала ареною державницьких змагань по утворенню тут самостійної держави. Насамперед тут відзначається Львів як політичний, промисловий та культурний центр. Саме він став столицею Західно-Української Народної республіки, що на недовгий час зуміла консолідувати в межах однієї держави території сучасних Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. В умовах військово-політичної кризи того часу це було єдино правильне рішення (цієї думки ще на початку ХХ ст.. дотримувались С. Рудницький та І. Крип’якевич). Але молода держава не зуміла встояти і кілька десятиліть ці території попали під соціальний та національний гніт різних держав: Галичина (територія Івано-Франківської і Львівської областей) – під Польщею впродовж 1919 – 1939 рр., Закарпаття – під Чехо-Словаччиною в 1919 – 1945рр., Буковина (Чернівецька область) – під Румунією в 1919 – 1940рр. Аграрне перенаселення симулювала масову еміграцію населення в Північну Америку та Західну Європу.
Після Другої світової війни територія району знову входить до складу однієї держави – Української Радянської Соціалістичної Республіки. Крім цього єдиного позитивного моменту (мається на увазі територіальна цілісність), загалом на території панувала однобічна індустріалізація, руйнівна у відношенні до сільського господарства колективізація, що в значній мірі підірвало багату національну культуру і високі духовні цінності людей.
За роки радянської влади профільними на території району стали нафто- і газо видобувна, лісо- і деревообробна, а також машинобудівні галузі. Сьогодні важливо раціонально розвивати їх, а також доповнювати галузеву структуру економіки району.
Населення і працересурсний потенціал
У Карпатському соціально-економічному районі склалася специфічна демографічна ситуація. Загальна чисельність населення району на 1.01.2001р. складала 6368,2 тис. осіб. В розрізі областей населення розподіляються досить нерівномірно: якщо в Львівській області чисельність населення складає 2703,3 тис. осіб, то в Чернівецькій області лише 929,2 тис. осіб (найменша за чисельністю населення область в Україні). Щодо щільності населення, то вона є досить значною – близько 112 осіб/км2 не зважаючи на гористість території (а в Львівській області навіть 125 осіб/км2). За цим показником район значно перевищує пересічнодержавні показники. Щільність сільського населення в районі складає 56 осіб/км2 (при середній в Україні – 26 осіб/км2).
В районі природній приріст є від’ємний (-1,8%o), але цей показник більш ніж в чотири рази нижчий від пересічно українського. За ним район займає перше місце в Україні. Досить високим залишається показник народжуваності (в середньому по району 10,1%o) при відносно незначній смертності (11,9%o). Слід відмітити той факт, що тут знаходиться єдина в Україні на сьогодні область – Закарпатська, де природній приріст залишається додатнім (+0,4%o, 1.01.2001). Поясненням тут може бути історична традиція краю мати в сім’ї досить багато дітей (в сільській місцевості Закарпатської області доброю традицією залишається мати п’ять і більше дітей). Нижчим від пересічно українського є коефіцієнт дитячої смертності. Вважається, що в межах району є дещо вищою і тривалість життя.
За національним складом у Карпатському економічному районі переважають українці – 83,6% усього населення краю. Проживають тут також росіяни, євреї (переважно в міських поселеннях), поляки (у Львівській області), угорці, словаки (у Закарпатській області), румуни (в Чернівецькій і Закарпатській областях) представники інших національностей.Район характеризується одним з найнижчих в державі показників урбанізованості – менше 40%, а в Закарпатській області – менше 30%. За виключенням обласних центрів немає міст, чисельність мешканців в яких перевищувала б 100 тис. мешканців
Така демографічна ситуація значно впливає на формування трудових ресурсів регіону. Чисельність їх визначається, здебільшого кількістю людей працездатного віку (жінок віком 16–54, чоловіків – 16–59 років). В районі їх 56,5% від загальної чисельності населення, проте цей показник поступово знижується, особливо в сільських місцевостях.
Рівень зайнятості трудових ресурсів у районі в 1998 р. був близько 59,15% (по Україні 62,8 %). У господарстві району в 1990 р. було зайнято 2210 тис. робітників і службовців, або 11,1% зайнятих по Україні
В економічному районі склалися певні надлишки економічно активного населення, особливо в міських поселеннях. Тобто в районі, як по Україні в цілому, існує безробіття. зареєстрований рівень безробіття в районі приблизно на ½ більший, ніж по Україні в цілому.
Природні умови та природні ресурси