Регіональні особливості динаміки, структури та розміщення населення України
В Україні існує сонна система розселення, основу якої становлять адміністративне, виробниче- та культурно-побутові передумови й чин¬ники. Виділяють регіональні (Центральна, Західна, Північно-Східна і Південна, а іноді Подільська) й обласні (всього 24) системи розселення. Останні являють собою сукупність міських і сільських поселень, об'єдна¬них навколо обласних центрів і керованих ними. Виділяють ще ткальні системи у межах областей: міжрайонні, кущові й елементарні. Всі вони формуються навколо якогось центру на основі виробничих, трудових, культурно-побутових, адміністративних та родинних зв'язків.
Міське розселення. На розміщення населення, в гому числі місько¬го, на території України впливають три основні чинники, найважливішим з яких е соціально-економічний чинник, тобто розміщення продуктивних сил, від якого залежать виникнення міст і значний приплив сільського населення до них. Так, міське населення з 1913 до 1999 рр. зросло у 5 ра¬зів, а сільське - зменшилося в 1,6 рази. Нині в Україні є 448 міст і 896 містечок. Між цими видами міських поселень існує істотна відмінність. Місто--це населений пункт, який виконує промислові, транспортні, куль¬турно-торгові га адміністративні функції, а його населення складається переважно з робітників, службовців та їхніх сімей. Міста поділяють па економічні (промислові, транспортні, торгово-розподільчі) та неекономіч¬ні (адміністративні, культурницькі, рекреаційні тощо). Часто міста виконують якусь одну функцію, тому їх називають малофункціональними (монофункціональними). Проте найчастіше вони є поліфункціональнимиНайгустіша мережа міст у Донецькій (51), Луганській (37), Київсь¬кій (26), Одеській та Харківській (відповідно 19 і 17) областях. Найменше їх у Миколаївській та Херсонській (по 9 у кожній), Рівненській, Закарпат¬ській та Волинській (відповідно 10, 10, 11) областях.
Більшість міських жителів припадає па так звані містечка - промі¬жну між містом і селом ланку поселень. Розміщуються вони навколо промислових підприємств, залізничних вузлів, курортів чи санаторіїв. У них мешкають дві та більше тисяч, переважно робітників і службовців, членів їхніх сімей.
Розрізняють містечка індустріальні, агропромислові, сільськогос¬подарські, несільськогосподарські та мішаного типу. В 1999 р. їх у країні було 897, або 66,7% загальної кількості всіх міських поселень України, проте проживало в них тільки 13,2% загальної кількості міського насе¬лення.
В Україні виділяють такі групи міських поселень: малі (до 50 тис. осіб), середні (50-100 тис.), великі (100-500 тис.), дуже великі (500-1000 тис.), міста-мільйонери (понад 1000 тис. осіб).
Найчисельніша група - малі міста (до яких належать і містечка). Із загальної кількості міст (1345) вони становлять 1242, тобто 92,3%, проте в них проживає всього 31,8°/оо міського населення України. Середніх міст 55 (в них мешкає 11,3% міського населення), великих - 39 (26,9% міських жителів), дуже великих - 4 (8,4% мешканців). У п'ятьох містах-мільйоне¬рах проживає 21,6% міського населення. Отже, у великих, дуже великих і містах-мільйонерах проживає 56,9% міського населення України.
До міст-мільйонерів належать Київ (2,6 мли осіб), Харків (1,6 млн). Більш як по 1 млн осіб у містах Дніпропетровську, Донецьку, Одесі. Се¬ред дуже великих міст - Запоріжжя (863 тис. осіб), Львів (794 тис.). Кривий Ріг (715 тис.), Маріуполь (500 тис.), Миколаїв (518 тис.) і Луганськ (475 тис. осіб).
Малі й середні міста, як правило, виконують адміністративні та торгово-розподільчі функції та є центрами областей і адміністративних районів України. У них часто зосереджуються переробні підприємства поблизу джерел сільськогосподарської сировини, родовищ корисних ко¬палин. Ці міста використовують власну робочу силу й трудові ресурси навколишніх сільських місцевостей.
В Україні 19 міських агломерацій. У всіх 19 агломераціях України проживає понад 16 мли осіб місько¬го населення.
Проблемами розвитку й планування міст у державі займаються науково-дослідні та проектні інститути (у м. Києві) та їх філіали в облас¬них центрах.
Сільське розселення. На сучасному етапі розвитку територіальної організації суспільства питання сільського розселення е дуже актуальним. . Чисельність сільського населення в Україні постійно зменшується. Якщо і в 1913 р. його частка становила 81% всього населення України, то в 1999 ''; р. -лише 32%, тобто зменшилася в 1,76 раза. Сільське населення ще пере¬важає у Вінницькій (52%), Закарпатській (61%), Івано-Франківській (56,6%), Рівненській (52,4%), Тернопільській (56%), Чернівецькій (57,3%) областях, тобто в західному регіоні України та на Поділлі, де промисло¬вість розвивалася повільніше, ніж на сході. Найменша частка сільського населення в Донецькій (10%), Луганській (13,6%), Дніпропетровській (16.4%), Харківській (21%) областях та ін. Сільське населення живе в се¬лах, загальна кількість яких зменшується (з 42 229 у 1961 р. до 28 775 у 1999 р., або майже в 1,5 раза). Половина сіл (54.8%) зосереджена в Захід-4 ній економічній зоні.