Регіональні особливості динаміки, структури та розміщення населення України

ПЛАН

1. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ДИНАМІКА

2. СТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

3. МІСЬКЕ І СІЛЬСЬКЕ РОЗСЕЛЕННЯ. ГУСТОТА НАСЕЛЕННЯ

ПО УКРАЇНІ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Чисельність населення України та її динаміка

Природною основою трудових ресурсів є народонаселення. Роль його як основи суспільного виробництва полягає в тому, що воно виступає споживачем матеріальних благ і тим самим зумовлює роз¬

виток насамперед галузей, які орієнтуються у своєму розміщенні на споживача. Однак найважливішою характерною рисою народо¬населення є те, що воно є природною основою формування трудо¬вих ресурсів, найголовнішого елемента продуктивних сил. які віді¬грають вирішальну роль як фактор розміщення трудомістких галу¬зей господарства.

Чисельність населення, його динаміка і віково-статева структу¬ра є найважливішими показниками демографічної характеристики народонаселення. Не менш важливим є показник природного при¬росту населення (табл. 1).

За останні 80 років населення України збільшилось в 1.5 рази. Водночас були величезні людські втрати в результаті війн, політич¬них репресій, голодомору 30-х років. Як результат механічних втрат населення є його сучасна деформована вікова структура. Зростан¬ня загальної чисельності населення зумовлює потребу значних ка¬пітальних вкладень з метою забезпечення піднесення матеріально¬го і культурного рівня життя народу України.

Найважливішим фактором динаміки загальної чисельності насе¬лення України є його природний рух. За останні 55 років коефіцієнт смертності практично не змінився (відповідно 14.3 % у 1940 р. і 15.4 %о у 2002 р.). Проте різко знизився коефіцієнт народжуваності (з 27.3 %о у 1940 р. до 9.6 %о у 2002 р.) і, як наслідок, коефіцієнт природного приросту населення (з 13.0 %о у 1940 р. до 5.8 %о у 2002 р.).

Зниження природного приросту спричиняє деформацію віко¬вої структури населення, зумовлює зниження природного приро¬сту трудових ресурсів. "Старіння" населення призводить до збіль¬шення економічного навантаження на працездатних, труднощів у формуванні трудових ресурсів, забезпеченні народного господар¬ства робочою силою.

Проблеми віково-статевої структури населення мають значні регіональні відмінності. Наприклад, ці проблеми в Закарпатській і Донецькій областях діаметрально протилежні. Певні особливості є у сільській і міській місцевостях, зокрема, в більшості сільських адміністративних районів України природного приросту населен¬ня практично немає, а в багатьох спостерігається процес депопу¬ляції. Це означає, що в таких районах коефіцієнт народжуваності менший від коефіцієнта смертності. В селах різко погіршуються вікова й статева структури населення, що, безперечно, негативно впливає на розвиток продуктивних сил.

Загальна динаміка чисельності насе¬лення формується за рахунок його природного руху, постійної міграції, а в межах окремих тери¬торій (при незмінності державних кордонів) і за ра¬хунок адміністративно-територіальних змін.

Слід зауважити, що за останні 14 років (1990-2004 рр.) спостерігається зменшення чисельності з 51.3 млн. чол. (1996 р.) до 48.6 млн. чол. (2004 р.), що становить 1.9 млн. чол. або 3.7%. Такі процеси зумовлені різними чинниками: низьким рівнем життя, екологічною кризою, соціально-економічними проблемами тощо. Але сильний вплив на чисельність має як природний рух, так і механічний, про що йдеться в наступних питаннях курсової роботи.