Місце енергетики в економічній системі країни
За умови забезпечення зазначених приростів запасів вуглеводнів обсяги видобутку газу за основним сценарієм у 2010 році мають скласти 24,5 млрд. куб.м та в 2030 році – 26 млрд.куб.м, а нафти – відповідно 4,8 та 5,0 млн.т.
З метою забезпечення надійного газопостачання у країні та збільшення пропускної спроможності газопроводів (у т.ч. експортних) Стратегією визначена необхідність модернізації газотранспортної системи, яка передбачає значні зміни у технології транспорту газу, в т.ч. підвищення тиску транспорту газу до 12,5-15,0 МПа, збільшення відстані між компресорними станціями та їх потужності.
Прогнозується, що загальні щорічні обсяги транспортування нафти нафтотранспортною системою України за вірогідним сценарієм становитимуть у 2010 році 60-65 млн.т та в 2030-му – 50-55 млн.т.У зв’язку з погіршенням стану нафтогазового комплексу Росії, зменшенням надійності постачань природного газу та нафти внаслідок старіння нафтогазотранспортних мереж Росії, з метою зменшення переваг монопольного постачальника необхідно терміново розпочати роботи із забезпечення альтернативних джерел постачання газу та нафти в Україну. В Стратегії з цією метою розроблені варіанти диверсифікації джерел імпорту природного газу та нафти, в т.ч. Туркменії, Узбекистану, Норвегії, Азербайджану, Казахстану, Оману, Іраку, Ірану, Туреччини.
Стратегія передбачає проведення модернізації нафтопереробних заводів у напрямку збільшення глибини переробки нафти, вирішення питання цінової політики на нафтопродукти, розвиток нафтохімічного виробництва, ринок продуктів якого стрімко розвивається. Після проведення модернізації українських НПЗ і доведення глибини переробки нафти до 80-85% обсяги її переробки, необхідні для забезпечення потреб країни в нафтопродуктах, становитимуть у 2010 році 31 млн.т та в 2030-му – 40-45 млн.т.
Необхідність зменшення залежності країни від імпорту нафти та ситуація, що склалася на ринку моторних палив, потребують прискореного розвитку робіт щодо заміщення бензину та дизельного пального скрапленням природним газом, вартість якого більш ніж удвічі нижча вартості рідких моторних палив. У Стратегії передбачено, що на рівні 2030 року споживання природного газу на автомобільному транспорті становитиме 7,11 млрд.куб.м, завдяки чому вивільниться близько 5,5 млн.т. бензину.
Головними технологічними проблемами переходу електроенергетики країни на шлях сталого розвитку є докорінна перебудова структури генеруючих потужностей у бік забезпечення маневровості та стабільності частоти електричного струму, підвищення енергетичної і економічної ефективності технологічного устаткування енергетичних підприємств, забезпечення вимог захисту навколишнього середовища від дії енергетичних об’єктів.
Згідно базового сценарію, в якому перевага надана вугільним технологіям, рівень розвитку АЕС становить 13,4-15,4 млн.кВт у 2010р. та 11-13 млн.кВт у 2030р. Загальна необхідна встановлена потужність в зазначені роки становить 44-46 та 75-79 млн.кВт відповідно, виробництво електроенергії – 207-229 та 366-410 млрд.кВтг. Необхідні інвестиції становлять 11-12 млрд.дол.США до 2010 року та 66-68 млрд.дол. - на весь період.
Інші сценарії розвитку енергетичної системи України є альтернативними базовим і передбачають більші обсяги використання природного газу та атомних технологій.
В атомній енергетиці, виходячи з економічних критеріїв, умов функціонування об’єднаної електроенергетичної системи та з урахуванням ризиків техногенних катастроф, необхідно визначити раціональні рівні її розвитку, вирішити проблеми створення власного ядерного паливного циклу та Національного сховища радіоактивних відходів.
У Стратегії розроблено шість сценаріїв розвитку атомної енергетики. Основними є два з них, які передбачають подовження терміну експлуатації енергоблоків ВВЕР-1000 (проект 320) та введення в експлуатацію незавершених блоків №4 на Рівненській та блоків №2, 3, 4 - на Хмельницькій АЕС.
Згідно із цими сценаріями встановлена потужність на АЕС України у 2010 році досягне 13,44-15,44 млн.кВт та в 2030-му – 11-13 млн.кВт. Зазначені сценарії характеризуються найменшими капіталовкладеннями (3,435-5,935 млрд.дол. США за весь період), найменшою собівартістю електроенергії та позитивними показниками щодо викидів вуглекислого газу.
Розроблено також два сценарії, які відрізняються від основних додатковим введенням у дію нових енергоблоків ВВЕР-640 та ВВЕР-1000. Ці сценарії на рівні 2030 року забезпечуватимуть встановлену потужність на АЕС в обсягах 14,28-18 млн.кВт. Вони потребують великих капіталовкладень (9,135-18,435 млрд.дол.США) та нових майданчиків для АЕС, а також мають більшу собівартість виробництва електроенергії.