РПС Одеської області

•зростання заробітної плати та поступове погашення заборгованості по виплаті зарплати і пенсій.

Досягнення стратегічних цілей передбачає формування чітких шляхів їх реалізації, спрямованих на пряму та опосередковану підтримку провідних галузей та підприємств області по нарощуванню обсягів виробництва та підвищенню його ефективності, зокрема:

•в машинобудівній – реконструкція підприємств, розширення виробництва та реалізації сільгосптехніки;

•в легкій промисловості – стабілізація виробництва та розширення випуску продукції на внутрішній ринок і ринки країн СНД;

•в енергетичній – розвиток малих генеруючих об’єктів, широкий розвиток енергозбереження в усіх напрямках і галузях;

•в будівництві – розвиток будівельних енергозберігаючих технологій, створення технологій будівництв;

•в м’ясній та молочній промисловості – розробка та реалізація механізмів стимулювання виробництва м’яса в приватному та громадському секторі, структурна перебудова м’ясо переробних підприємств, пошук та розширення ринкового збуту продукції;

•в цукровій галузі – реструктуризація галузі, залучення інвестицій, переробка цукру-сирцю, освоєння виробництва нових видів продукції в міжсезоння розширення зовнішніх ринків збуту цукру.

Чітке і послідовне виконання цих та інших важливих завдань розвитку господарства області дозволить впливати на хід подій, відслідковувати негативні тенденції і завчасно приймати коректні заходи по їх упередженню.

ВисновокОдеська область має велике значення у вирішенні про¬блеми нафти в Україні. Опрацьовуються кілька варіантів транспорту¬вання нафти. Найоптимальнішими є доставка у порти Одеси танкер¬ним флотом з країн Близького Сходу й південного Середземномор'я, перевантаження її в Одесі й перекачування нафтопроводами на нафтопереробні заводи Херсона, Кременчука й Лисичанська. Част¬ково нафта перероблятиметься на Одеському нафтопереробному заводі, для чого потрібна його реконструкція. Ця схема транспор¬тування нафти забезпечуватиме економічну незалежність України завдяки можливості закупівлі нафти в багатьох державах і тран-спортування її безпосередньо в Україну без транзиту через інші країни. Мережа нафтопроводів здатна транспортувати нафту з Оде¬си по Україні. Однак потрібно будувати другу нитку нафтопрово¬ду, посилювати ряд нафтопроводів для великого обсягу нафти – Одеса – Снігурівка (з 19 до 45 млн. т) і Снігурівка – Кременчук (з 26 до 37 млн. т), а також переобладнувати польові станції для реверсу нафти.

Перспективним для результативного геологічного пошуку і геоло¬гічної розвідки є шельфи Чорного та Азовського морів, де, як свідчать попередні дослідження, зосереджені значні й доступні для промисло¬вого використання мінерально-сировинні ресурси. Тут виявлено 11 родовищ газу та газоконденсату, майже 50 перспективних нафто і газових площ поклади залізної руди, численні поклади важких мета¬лів – магнетитові, ільменіт-рутилцирконієві та ін. За попередніми оцінками, запаси нафти у шельфі Чорного моря становлять 7 млрд. т. Український уряд підписав угоду з англійськими фірмами про видо¬буток нафти (Великобританія виготовляє устаткування і має досвід видобутку нафти і газу на глибинах понад 1000 м у Північному морі).

Спеціалісти США у 1992 р. встановили вітрові установки для виробництва електроенергії в Одеській області. Аналогічні установки, які працюють у США, вироб¬ляють щороку по 1 МВт електроенергії. Вже в 1993 р. поряд з аме¬риканськими були змонтовані українські вітрові установки, виго¬товлені на колишніх військових заводах за американським зраз¬ком. Планується в рамках конверсії після випробування виготовле¬них зразків налагодити виробництво таких установок. Це дасть змогу значно збільшити виробництво електроенергії і забезпечити робо¬тою мінімум 6 тис. працівників.

Перспективи розвитку економіки Одеської області потребують наукового обґрунтування і розв'язання ряду важливих проблем. Першочергового значення набуває проблема водних ресур¬сів, яка в умовах посушливого Причорномор'я є важливим чинником активізації сільськогосподарського виробництва. Проблема загострю¬ється, оскільки в районі немає необхідних джерел власних ресурсів.

Серед сучасних природних процесів, несприятливих для розвитку сільськогосподарського виробництва – активна ерозія ґрунтів, при¬скорені лінійне розмивання та площинне змивання. На зрошуваних землях розвиваються вторинне засолювання, підтоплення. Спостері¬гається замулювання водойм; узбережжя Чорного та Азовського мо¬рів зазнають абразії, зсувів тощо. Важливими заходами боротьби з цими негативними процесами є контурне землевпорядкування, ство¬рення полезахисних, водоохоронних і протиерозійних лісосмуг, ком¬плексна меліорація, лісовідновлення, поліпшення луків, берегоукріп¬лення, терасування, селенебезпечних гірських схилів.