РПС Одеської області
3.Природньо-ресурсні потенціали.
Одеська область розташована на південному-заході України. На півночі межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході – з Миколаївською областями, на заході – з Молдовою, на південному-заході – частина державного кордону України з Румунією. На півдні і південному-сході омивається водами Чорного моря. До області належить острів Зміїний. Площа 33,3 тисяч км кв. (5,5 % території України). Населення 2638,2 тисяч чоловік (1990, 5,1 % населення країни). Центр – місто Одеса.
В області – 26 районів, 17 міст, у тому числі 5 обласного підпорядкування (Одеса, Білгород–Дністровський, Ізмаїл, Іллічівськ, Котовськ), 33 селища міського типу та 1140 сільських населених пунктів.
Широкий вихід до Азово-Чорноморського басейну й великих річкових магістралей визначає головні позитивні риси економіко-географічного положення області і зумовлює її потужні транспортно-розподільчий і рекреаційний потенціали. З положенням у степовій та лісостеповій природних зонах пов'язане її головне природне багатство – земельні ресурси.
Територія Одещини дуже витягнена, з півночі на південь вона простяглася від 45° до 48° північної широти. Тому окремі її частини помітно відрізняються своїми природними умовами.
Більша частина області лежить на Причорноморській низовині на північ і північний захід Одещини заходять відроги Подільської височини. Поверхня здебіль¬шого рівнинна, з нахилом з північного заходу на південний схід, до узбережжя Чорного моря. Рівнину перетинають глибокі долини річок яри та балки особливо в межах відрогів Подільської височини де різниця між рівнем вододілів і долин становить пересічно 100 м. Чим далі на південь, тим спокійніший менш хвилястий рельєф.
Північна частина області розташована у лісостеповій зоні України, середня і південна – у степовій. У ґрунтовому покриві переважають звичайні і південні чорноземи. Лісів мало, більш-менш площі займають вони в лісостеповій зоні.
Клімат переважно теплий і посушливий. Середньорічна температура тут коливається від +7,7° – на півночі області до +11,1° – на півдні. Безморозний період триває від 170 до 210 діб. Річна кількість опадів – від 350 мм на півдні до 460 мм на півночі. Природні умови сприятливі для вирощування найцінніших сільськогосподарських культур: озимої пшениці, кукурудзи, ячменю, проса, соняшнику. В північній і центральній частинах області добре ростуть цукрові буряки, в південній частині широко розвинуто виноградарство.
По території області протікає чимало річок. Північну її частину займають басейни Савранки і Кодими – правих приток Південного Бугу, який тече по границі між Одещиною і Кіровоградщиною. На південному сході протікає Дністер який впадає в Дністровський лиман – велике водоймище площею в 360 кв. км розташоване в межах області. На півдні – нижня течія Дунаю та його Кілійське гирло, по яких проходить державний кордон між Україною і Румунією. На лівобережжі нижнього Дунаю і в долині між Кілійським гирлом та Дністровським лиманом є чимало озер, серед них прісноводні – Кагул, Ялпуг, Катлабух і Китай.
Рельєф району в цілому не створює значних перешкод для меха¬нізації польових сільськогосподарських робіт, будівництва промисло¬вих споруд, розширення міст і селищ, шляхового будівництва, а неве¬ликий загальний нахил поверхні сприяє іригаційному будівництву.Добре забезпечена Одеська область сировиною для будівельної індустрії – різноманітними вапняками, глинами, квар¬цовими пісками, гранітами, мармуром, мергелем, каоліном, вулка¬нічними туфами. Будівельні матеріали поширені скрізь.
У численних соляних озерах та лиманах є значні запаси солей натрію, хлору, брому, особливо у Сиваші, ресурси якого практично невичерпні. Солі озер та лиманів є цінною сировиною для хімічної промисловості.
На півдні Одеської області виявлено родовища нафти і газу.
Велике значення мають лікувальні грязі, ропа та мінеральні джерела району.
Тривалість безморозного періоду коливається від 160–170 днів на півночі району до 250 днів на Південному березі Одеської області, вегетаційний період – відповідно від 215 до 297 днів. Район дуже посушливий.