РПС Одеської області
Зміст роботи
Вступ
1.Населення і зайнятість.
2.Промислові потенціали і матеріало-енергетичні ресурси.
3.Природньо-ресурсні потенціали.
4.Економічні зв’язки Одеської області.
5.Розміщення і показники економіки сільського господарства.
6.Проблеми та перспективи РПС Одеської області.
Висновок
Вступ
Сім років Україна виступає на світовій арені, як незалежна європейська країна. Молода держава отримала у спадок громіздку і неефективну постачальну структуру основних виробничих фондів, вичерпання і збідненість доступних родовищ корисних копалин, деградацію трудового і творчого потенціалу кадрів та депресійну корозію в суспільстві.
Народне господарство переживає затяжну економічну кризу, що викликана не тільки труднощами постколоніального розвитку і втратою переходу від командно-адміністративної економіки до ринкової, а й наслідком некомпетентності керівництва та відсутністю цілісної програми стабілізації виробництва яка б відзначалася комплексністю заходів на мікро і макроекономічних рівнях.
Щоб стати рівноправним і рівно спроможним учасником загальноєвропейського процесу інтеграції та раціоналізації України необхідно:
•докорінно перетворити або створити нову економічну систему перейшовши перехідний стабілізаційний період, подолавши спочатку кризу економіки;
•відкритись зовнішньому світові, усунувши бар’єри, що, гальмують торгівельних, науково-технічних і культурних зв’язків з іншими країнами;
•налагодити і зробити активними взаємовигідні економічні зв’язки, насамперед з країнами-партнерами.
Інакше кажучи в Україні має бути створена економічна структура, сумісна з західноєвропейською, здатна функціонувати в одній системі координат.
Розміщення продуктивних сил (РПС) – галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти вияву економічних законів. Об’єктом вивчення є продуктивні сили.
Продуктивні сили – це система суб’єктивних (людина) і речових (засобів виробництва) елементів, що виражають активне ставлення людей до природи. У процесі праці освоюються природні ресурси, відтворюються умови існування людей, відбувається соціальний розвиток. Наука про розміщення продуктивних сил вивчає територіальну організацію виробництва, яка обіймає не просто розташування виробництва, але й елемент управління.
Розглядаючи РПС України, то, з одного боку, Україна – одна з найбільших держав світу за економічним потенціалом. Вона займає в Європі друге (після Росії) місце за територією й шосте за чисельністю населення. За обсягом промислового й сільськогосподарського виробництва всередині 80-х років її можна було порівнювати з Францією, Великобританією, Італією. За такими видами сировини й виробництва, як залізна й марганцева руди, чорні метали, вугілля, електроенергія, металургійне та енергетичне устаткування, цукор, соняшникова олія тощо Україна посідала одне з перших місць у Європі. У нас є висококваліфіковані наукові й виробничі кадри. З іншого боку, продукування національного продукту на душу населення істотно відстає від багатьох розвинутих країн, падає природній приріст населення. Причини такого стану мають соціально-економічний характер, що, загалом беручи, виходить за межі курсу РПС.