Характеристика туристичного потенціалу Львівської області
Ландшафтно-естетична траса Ужоцький перевал охоплює ландшафтну зону від селища Турки до Ужгорода і перетинає мальовничі ландшафти Верхньодністровських Бескидів, покритих високопродуктивними буковими, ялицево-буковими і буково-ялицевими лісами, Полонинський хребет, де домінують букові ліси, і, нарешті, вулканічний Вигорлат-Гутинський хребет з характерними для нього рослинними смугами букових, дубово-букових і буково-дубових лісів із дуба скельного. З Ужоцького перевалу (889 м) можна побачити мальовничу панораму Східних Бескидів (полонина Равка, 1269 м). Полонинських Карпат (гора Остра, 1408 м).
Уздовж траси чимало резерватів і пам'яток природи. В селищах Розлучі Турківського району та Ужку Великоберезнянського району відомі мінеральні джерела. Біля Перечина збереглись цікаві відслонення з юрською викопною фауною і флорою. На лівому березі Ужа біля Ворочева є мальовничі скелі. В селі Кам'яниці можна ознайомитись з резерватом дубово-букових лісів з дуба скельного, а також з руїнами Невицького замку XIII ст. Тут же розкинулась мальовнича долина річки Ужа*.
ГЕОЛОГІЧНІ ТА ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ РЕЗЕРВАТИ Й ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИЦікавий у науковому відношенні геологічний резерват Камінь Сокіл, розташований на лівому березі Дністра біля села Бусовиського Старосамбірського району. Тут охороняються мальовничі скелі-останці. У ярах лівобережних притоків Дністра зустрічається рідкісна фауна нижньої крейди. Заповідний об'єкт має наукове значення як стратотип. У комплексі з природними лісами має також ландшафтно-естетичне значення. В околицях села розташовані геологічні пам'ятки — відслонення у лівобережних притоках Дністра. На них збереглась викопна фауна між селами Тершевим і Спасом. Тут на лівому березі Дністра зберігся древній зсув*.
Ряд цінних пам'яток неживої природи розташовано в Сколівському районі. Історико-геологічне значення мають скелі-останці в селі Уричі. Мальовничу панораму утворюють три скельні групи — Острий Камінь, Камінь та Жолоб. Видовбані печери, криниця, рештки оборонних мурів свідчать про те, що тут могла бути своєрідна твердиня оборонного поселення Тустаня.
Як цікава геологічна пам'ятка охороняються потужні блоки ямненських пісковиків у селі Крушельниці. З естетичних міркувань охорони заслуговує Турецький Камінь в селі Корчині та велетенські блоки ямненських пісковиків в урочищі Сигла біля села Труханова*.
Еталонне відслонення лоп'янецької підсвіти збереглось у селі Тишівниці. Пам'ятка має наукове та естетичне значення. Це можна сказати й про розріз на правому березі Опору в околицях села Верхнього Синєвидного, блоки ямненських пісковиків на горі Сигла біля Труханова, відслонення в Коростеві та в каменоломні Колодці на правому березі Опору*. Для вивчення стратиграфії Сколівського району інтерес представляють пороги в руслі Оряви біля села Козьова*.
Охорони заслуговує геоморфологічна пам'ятка з численними водоспадами і каскадами на Кам'янці між селами Дубиною і Кам'янкою Сколівського району, а також Писана Керниця (Керниця Довбуша) під вершиною гори Високий Верх у селі Славському Сколівського району. Остання має геоморфологічно-історичне значення*.
На південь від Гребенева знаходиться геологічна пам'ятка — розріз стрийської світи. Вона може служити об'єктом для наукових екскурсій, має пізнавальне значення*.
Цікава геоморфологічна пам'ятка скелі-останці в селі Розгірчевому Стрийського району. Тут збереглись залишки старовинного монастиря у вигляді системи печер, видовбаних у масивному вигодському пісковику.
На околицях села Майдана Дрогобицького району розташована геологічна пам'ятка — розріз палеогену. Вздовж правого берега Рибника зустрічається ще ряд подібних відслонень*.
Над річкою Стрий біля Івашківців Турківського району слід взяти під охорону геолого-геоморфологічний і ландшафтний резерват. Тут у комплексі зберігається мальовничий ландшафт, печера, мінеральне джерело Квасна вода*. Під горою Розлуч в селі Серед (раніш Вовче) охороняється витік Дністра. Це ботаніко-гідрологічний резерват (15 га), у якому слід приділити належну увагу охороні лісів, що виконують важливу гідрологічну функцію*.
На східній межі Львівської та Закарпатської областей відомий цікавий ботаніко-геоморфологічний резерват Пікуй (1405 м). Охороні підлягають звітрілі скелі, кам'яні осипи з рідкісною скельною флорою, зарості зеленої вільхи, осередки смереки вище межі букового лісу, природні букові та ялицево-букові приполонинні ліси (150га)*.