Характеристика туристичного потенціалу Львівської області

1. Ботанічні резервати та пам'ятки природи

2. Зоологічні заказники

3. Ландшафтно-естетичні траси

4. Геологічні й геоморфологічні резервати й пам'ятки природи

З загальної території області 21,8 тис. км2 більше однієї третини належить до карпатської зони. У свій час ця територія була покрита суцільними лісами середньоєвропейського типу з домінуванням ялиці білої та бука. Для їх розвитку в пізньому голоцені настали сприятливі кліматичні умови. Тепер для гірських районів найбільш характерні букові, ялицево-букові та буково-ялицеві ліси. Смереково-ялицево-букові ліси природного походження трапляються зрідка і не мають зонального поширення. Збільшення участі смереки за останні століття зв'язане з господарським впливом.

Оскільки гірські ліси були доступними для експлуатації, вони зазнали істотних змін. Тому в області не збереглись справжні праліси, цікаві у природоохоронному відношенні. Мало у лісовому поясі і реліктових та ендемічних угруповань. Лише біля села Климця в Сколевських Бескидах зберігся осередок бузку угорського, а у високогір'ї зрідка трапляються зарості зеленої вільхи (Верецький перевал). Флористичненайбагатші й найцікавіші бескидські вершини Парашка та Пікуй, де слід організувати флористичні резервати.

Характерною геоморфологічною особливістю території Львівщини є те, що тут проходить частина європейського вододілу між Балтійським та Чорноморським басейнами. Між селами Міховою і Лопушницею Старосамбірського району з правого боку вододілу річка Стривігор — притока Дністра — впадає в Чорне море, а з лівого — річка Вирва належить до басейну Сану — притоки Вісли, що вливається в Балтійське море. На вододільному хребті захисні ліси виконують важливу гідрологічну функцію, їх потрібно старанно охороняти. У гірській частині області беруть початок численні притоки Дністра. В Дністровському басейні за останні сторіччя відбулися небажані зміни в структурі природних угідь, зменшення площі лісів, що призвело до порушення екологічної стабільності гірських ландшафтів. Тому питання відтворення екологічної рівноваги Верхньодністровських і Сколівських Бескидів, а також Стрийсько-Санської Верховини вимагає особливої уваги.

Гірська зона Львівщини відзначається багатими бальнеологічними й рекреаційними ресурсами. Моршин і Трускавець — санаторно-курортні комплекси всесоюзного значення. При організації мережі заповідних територій слід мати на увазі охорону ландшафтів, що є важливим природним компонентом цих комплексів.

БОТАНІЧНІ РЕЗЕРВАТИ ТА ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ

Резерват ялицевої діброви з дуба звичайного в Сусідовицькому лісництві Добромильськоголісгоспзагу. На висоті 420 м збереглось (8 га) високопродуктивне 120-річне ялицево-дубове насадження, що може служити еталоном для вивчення цієї групи типів у Верхньодні-стровських Бескидах. Панівні типи лісу свіжа та волога ялицева діброва представлені зеленчуковою та осоково-квасеницевою асоціаціями*.

* Запроектовані заповідні об'єкти.

Резерват ялицевої діброви з дуба скельного розташований в урочищі ГубичіДобромильськоголісгоспзагу (З га) на висоті 420 м. Запроектовано до охорони, щоб зберегти єдиний у районі осередок дуба скельного. Панівний тип лісу свіжа плющева ялицева діброва*.

Буково-ялицевий резерват знаходиться у Бориславському лісництві Дрогобицького лісгоспзагу (225 га). Охороняються природні високопродуктивні ялицево-букові та буково-ялицеві ліси, що колись були тут широко розповсюджені.

Модриновий резерват у Доброгостівському лісництві Дрогобицького лісгоспзагу (15,3 га) цінний високопродуктивними культурами модрини європейської.

Смерековий резерват Панасівка розташований у Коростівському лісництві Сколівського лісгоспзагу (9 га). Він служить еталоном високопродуктивного насадження культурного походження з запасом деревини на гектарі у стиглому віці понад 1000 м3.