Характеристика туристичного потенціалу Львівської області

Ялицево-буковий резерват Майданського лісництва Дрогобицького лісгоспзагу (271 га) розташований на висоті понад 1000 м. Збереглись складні, високопродуктивні ялицево-букові і смереково-ялицево-букові деревостани пралісового характеру, цікаві для вивчення процесу формування й структури хвойно-широколистяних лісів та природного ареалу смереки. Існують реальні можливості збільшити площу резервату до 500 га.

Резерват ялицевих дібров Моршинського лісництва Стрийського лісгоспзагу (400 га). Охороняються рідкісні для передгір'я типи ялицево-дубових лісів з дуба звичайного. Заповідний масив має також ландшафтно-естетичне та оздоровче значення.

Резерват бузку угорського розташований у селі Климці Сколівського району (2,6 га). Це єдиний осередок бузку на північних мегасхилах Карпат. Зростає він на терасі річки Стрий в угрупованні сірої вільхи (асоціація бузкова вільшина крекренево-гадючникова).

ЗООЛОГІЧНІ ЗАКАЗНИКИЗаказник Трускавець у Доброгостівському лісництві Дрогобицького лісгоспзагу (10212га) організований для розмноження козулі, оленя, зайця-русака та іншої корисної фауни. Для цієї ж мети створено заказник Стрийська дача в Корчинському лісництві на площі 2 080 га.

Майданське державно-мисливське господарство. Організоване в Сколівських Бескидах на території Сколівського лісгоспзагу для розмноження дикої карпатської фауни — ведмедів, оленів, козуль, диких свиней, диких котів, рисі, видри, глухарів та інше. У 1965 році сюди завезено з Біловезької Пущі 10 зубрів. Зараз зубри успішно акліматизувались у Бескидах та в Шипотському мисливському господарстві на Буковині. Про це свідчать молоді їх нащадки, для яких Карпатські гори стали уже рідними.

ЛАНДШАФТНІ ПАРКИ

Ландшафтний парк Сколівські Бескиди може бути створений на базі Рожанського, Тухольського та Волосянського лісництв Славського лісгоспзагу. Геоморфологічне ця територія охоплює північні макросхили Сколівських Бескидів. Тут досить високий процент лісистості. Панівними є буково-ялицеві, ялицево-букові та смереково-ялицево-букові фітоценози. Ландшафт відзначається оригінальністю й мальовничістю. В зимовий період буває стабільний сніговий покрив, що робить парк привабливим для гірського лижного спорту*.

Трускавецький ландшафтний парк. Його доцільно організувати на базі Трускавецького, Доброгостівського та Бориславського лісництв Дрогобицького лісгоспзагу для раціонального використання рекреаційних ресурсів навколо Трускавецького санаторно-курортного комплексу. В ньому протягом року лікується понад 150 тис. чоловік На території згаданих лісництв збереглись природного складу ялицево-дубові, дубово-ялицеві, ялицево-букові, буково-ялицеві та смереково-ялицево-букові ліси, що мають ландшафтно-естетичне та оздоровче значення*.

Моршинський ландшафтний парк. Він повинен охоплювати зелену зону навколо моршинського санаторно-курортного комплексу. В зоні поширені грабово-дубові, ясенево-дубові та частково ялицево-дубові й вільхово-дубові ліси в комплексі з післялісовими луками та сільськогосподарськими угіддями. Парк має важливе курортне та рекреаційне значення*.

ЛАНДШАФТНО-ЕСТЕТИЧНІ ТРАСИ

Ландшафтно-естетична траса Верецький перевал повинна включати зону природних комплексів уздовж шосейної та залізничної дороги від Стрия до Мукачева в басейні гірських річок Стрия, Опору, Оряви та Латориці. Тут можна ознайомитись з цікавими природними лісами та характерними ландшафтами Сколівських Бескидів, Стрийсько-Санської і Воловецько-Міжгірської Верховини, гірської групи вулканічного Вигорлат-Гутинського хребта. З Верецького перевалу (841 м) відкривається чудовий краєвид на Боржаївські полонини (Великий Верх, 1599 м) та Східні Бескиди (Пікуй, 1405 м). Траса багата цікавими пам'ятками природи. В околицях села Нижнього Синєвидного над річкою Стриєм охороняються ямненські пісковики. У Верхньому Синєвидному правий урвистий берег річки Опору збудований з менілітових сланців. До мальовничих ландшафтів належить поперечний пролом Опору між селами Дубиною і містом Сколе. У долині Святослава знаходяться потужні ямненські пісковики. Завдяки сильнорозсіченому рельєфу та наявності природних букових, ялицево-букових і буково-ялицевих лісів ця місцевість надзвичайно приваблива*.

Поблизу села Климця недалеко від Верецького перевалу охороняється місцезростання представника балканської флори — бузку угорського. В околицях Підполоззя під горою Високий Камінь є цікаві відслонення палеогену, представленого грубозернистими пісковиками з слідами викопної флори. Схили гори покриті реліктовими дубовими лісами з дуба скельного, на вершині зберігся реліктовий осередок сосни звичайної.