Рекреаційні ресурси Криму
Кримські гори складаються з трьох паралельних пасм – Головного, Внутрішнього і Зовнішнього.
Зовнішнє пасмо (північне) – найнижче (250-350 м). Воно у північному напрямку поступово переходить у рівнину. Внутрішнє (середнє) пасмо має висоту 400-600 м. Найвищим є Головне пасмо (південне) – 1200-1500 м, яке круто, майже вертикально обривається до Чорного моря. Воно має хвилясту поверхню і складається з окремих плоско вершинних плато, які тут називають яйлами (татарське слово “яйла” означає “літнє пасовище”). У цьому пасмі, на Будуган-Яйлі, знаходиться найвища точка Кримських гір – вершина Роман-Кош (1545 м.).
Характерною рисою Кримських гір особливо Головного пасма, де поширені вапнякові породи, є наявність різноманітних картсвових форм рельєфу. Зустрічаються дуже глибокі провалля, печери. На дні багатьох із них зустрічаються підземні потоки і озера. Які є важливим де жерлом живлення для річок Криму.
Всі пасма глибоко розчленовані повздовжніми і поперечними річковими долинами, які місцями мають каньйоноподібну форму. Найбільше приваблює численних туристів Великий Кримський каньйон (5).
Область гірського Криму з помірно континентальним кліматом охоплює найвище Головне пасмо і передгір’я. Тут температура повітря однакова і становить у січні від –8о...9о, в липні - +15о...16о, а кількість опадів різна: у передгір’ях – 400-500 мм, на Головному пасмі – 900-1200 мм.
Клімат південного узбережжя Криму субтропічний середземноморський, з додатними температурами цілий рік. Річна кількість опадів – 350-450 мм, максиму яких припадає на зимові місяці. Тому літо тут спекотливе і посушливе. На клімат Криму, як і будь-якої іншої ділянки суходолу, впливають такі чинники: географічна широта, абсолютна висота, рельєф, що оточує дану територію, віддаленість від морів і океанів, наявність поблизу океанічних течій, розміщення на материку (розміри і частина материка), характер підсилюючої поверхні (колір, рослинність мікро форми рельєфу).
Головним із чинників, що обумовлюють особливості розвитку кліматоутворюючих процесів, є географічна широта. Географічною широтою зумовлене існування в Україні помірного клімату з переважаючими західними вітрами і чітко вираженими змінами кліматичних явищ за сезонами. (1).
У Кримських горах формуються поверхневий та підземний стоки. Річки тут короткі, їхні долини місцями каньйоноподібні. Багато річок гірської частини Криму на довгий період пересихають або переходять у підземні води. Найбільші річки – Самир, Альма, Бельбек, Чорна. Всі ріки Криму беруть початок у горах. Пічки південних схилів короткі, системи їхні розвинуті слабо, площа водозбору невелика.
Вони бурхливі, порожисті, з частими водоспадами. Річки північних схилів порівняно довгі, мають значну кількість приток.
До підземних вод належать карстові, які часто виходять на поверхню у вигляді джерел, що живлять річки.
Щодо рослинного світу, то сучасна флора сформувалась в кінці антропогену, після материкового зледеніння. Протягом попередніх періодів вона зазнавала значних мін. Сучасних рис рослинний покрив Криму почав набувати з 2 половини мезозойської ери, після виникнення покритонасінних. Флора палеогену була тропічною. До її складу входили пальми, миртові, лаврові, з хвойних були поширені види секвої, болотяного кипарису.
Рослинність Кримських гір характеризується значним розвитком лісів. У їх розподілі виділяється вертикальна поясність. Передгір’я – це смуга кримського лісостепу, яка являє собою чергування степу з ділянками лісу.
На північному схилі головного пасма до 700 м над рівнем моря переважають дуб скельний, клен, ясен. Вище, до 1300 м – букові ліси з доміш4ами граба, берези, липи.
Для Південного берега Криму характерні чагарникові зарості, які складаються з держидерева, чагарникових форм бува пухнастого і граба східного.
Сучасний краєвид утворюють кипариси, кедри, лаври, магнолії. Завдяки сприятливим грунтово-кліматичним умовам можна вирощувати субтропічні культри6 мигдаль, інжир, хурму, гранат.Щодо тваринного світу Криму, то для нього характерна велика кількість підвидів – кримських ендеміків. Тут живуть олень благородний, козуля, акліматизований у Криму муфлон, а також борсуки, кабани, куниці, кажани, лисиці дикі свині.