Рекреаційні ресурси Криму

Засновники і члени Кримського гірського клубу заклали міцний фундамент розвитку гірського туризму Криму. У статуті клубу визначалися цілі його діяльності:

1)Наукові дослідження Таврійських (Кримських) гір і поширення зібраних відомостей;

2)Заохочення до дослідження і відвідування цих гір та полегшення перебування в них натуралістам та художникам, які вирушають у гори з науковою чи художньою метою;

3)Підтримка місцевих галузей с/г, садівництва та дрібної гірської промисловості;

4)Охорона рідкісних видів гірських рослин і тварин;

Які ж засоби для досягнення всіх цих цілей пропонувалися в статуті. Клуби? Це громадські збори, загальні екскурсії, наукові бесіди й повідомлення туристів, видання на кошти клубу його праць, упорядкування різних наукових лекцій, піклування про полегшення подорожей членів клубу, організація та утримання притулків у горах, утримання провідників і гірських постів, підтримка постійних зв’язків з Імператорським Російським географічним товариством.

Кожний член клубу користувався всіляким сприянням з боку відділень Кримського гірського клубу. Видавався щомісячний журнал, який розсилався членам клубу безкоштовно. Правління клубу знаходилось в Одесі, а його відділення – у Севастополі та Ялті. Вже в перші роки діяльності клуб налічував близько 400 членів.

Після затвердження статуту правління Кримського гірського клубу розіслало повідомлення про його відкриття та статут клубу науковим і художнім установам і товариствам, редакціям столичних, одеських і кримських газет і журналів, деяким іноземним особам та іноземним альпійським клубам. Тим самим клуб голосно заявив про себе і незабаром набув популярності в аматорів подорожей.

З першого року Кримський гірський клуб розпочав збирання даних з геології, географії, флори, фауни, етнографії, археології та історії Криму і поставив завдання видавати ці матеріали з метою популяризації Криму.

Популярність Кримського гірського клубу з кожним роком зростала, що було пов’язано як з активною екскурсійною діяльністю, проведеною ним, так і відкриттям нових відділень клубу.

Через рік, у 1903 р. відкрилося Бессарабське відділення в Кишиневі, у 1908 р. – Бакинське, к 1911 р. – Ризьке, найбільш віддалене від Криму.

Севастопольське відділення обмежило свою діяльність в основному екскурсіями до прилеглих регіонів Криму і проводили подорожі до Балаклави, Херсонеса, Інкермана.Особлива роль у діяльності клубу належала ялтинському відділенню. Тривалий час його очолював великий ентузіаст екскурсійної справи лікар В.М.Дмитрієв. Відділення не відзначалось чисельністю, налічувало 50-80 чол., тільки в 1913 р. число його членів досягло рекордної цифри – 104. Однак саме це відділення вперше розгорнуло широку екскурсійну діяльність: організацію численних туристських поїздок до Криму, екскурсій у Кримські гори, по найцікавіших місцях Кримського узбережжя.

Ялтинським відділенням разом із Товариством сприяння благоустрою курорту Ялта було створено кілька стежок для полегшення пішохідних екскурсій у гори. Першою у 1899 році з’явилася Штангеєвська стежка, що вела від водоспаду Учан-су до хребта Яйли через найбільш мальовничі ділянки східного схилу Яйли.

Вона мала протяжність понад 8,5 км і призначалась для екскурсантів будь0якої фізичної підготовленості, оскільки була такою пологою, що навіть люди, які не звикли до гірських прогулянок, вільно по ній піднімались. Вздовж усієї стежки було зроблено на каменях знаки і написи, що вказували пройдену відстань і подальший напрямок руху.

Ця перша туристська стежка Криму стала прообразом нинішніх туристичних стежок, що належать до найефективніших засобів регулювання взаємовідносин між туристами і природою.