Рекреаційні ресурси Криму

Ресурси Криму дуже різноманітні. У приморських передгірних районах клімат середземноморського типу, що характеризується недостатньою вологістю влітку і м’якою зимою. Це один з головних курортів районів: він розташований на причорноморській смузі вздовж узбережжя Чорного моря від мису Асія (на заході) до Семидвір’я – на сході. До нього належать: Батиламан – Ласпі, Форс-Мелас, Оливи, Кастрополь, Блакитна затока, Алупка, Місхор, Ялта, Гурзуф, Карабах, Алушта.

Клімат тут надзвичайно сприятливий. Період з tо>10оС – 7 місяців. Алушта – один з найгарніших куточків Криму. Він оточений пасмом грі, проте вони недостатньо захищають його. Через перевали пн. вітри прориваються до Алуштинської долини. Тому весна і зима тут трохи холодні, ніж у Ялті, літо – меш жарке. Є природі пляжі.

Ялта розташована на березі морської затоки. Частина головного пасма Кримських гір утворила навкруги Ялти амфітеатр, що опускається до моря. Гірські схили над Ялтою вкриті віковими соснами та виноградником, На території курорту багато парків, скверів, квітників, протікають річки. Завдяки географічному положенню Ялти клімат тут належить до теплого морського. За 3 км. на підведений захід від Ялти, на східному схилі гори Монаді, розташований курорт Лвадія. Його привадою та одним із лікувальних фактів є Лівадійський парк. Основною архітектурною пам’яткою Місхорського узбережжя є мис із Ластівчином Гріном. Окрасою курорту Місхор є також парк. Пляжні й кліматичні природні ресурси лягли в основу курорту Кастрополь. Курорти пд. берегу Криму та Гірського Криму спеціалізуються на лікуванні хворих із неспецифічними захворюваннями дихальної та нервової систем.Отже Крим має потужний рекреаційний комплекс, проте розвиток комплексу стримується низкою проблем, як-от збільшення пропускної здатності рекреаційного господарства, нерівномірному використанню рекреаційного господарства, тобто сезонність тощо. (3)

Проблема в забруднені грунтів також не може не торкатись рекреаційного комплексу. У грунтово-рослинному покриві гір проявляється висотна поясність.Так Перед гір’я вкрите степовою рослинністю на щебенистих чорноземах, що чергуються з дубовими лісами на дубово-карбонатних грнутах. На пд.. березі Криму поширені сухі ліси і чагарники на коричневих грунтах. Схили гір вкриті переважно дубовими і буковими лісами на бурих гірських грунтах. На вершинах (яблах) поширена лужно-степова рослинність. Але неправильне використання отрутохімікатів зменшує придатність всіх типі грунтів та зменшує видовид рослин (8).

2. ПЕРЕДУМОВА РОЗВИТКУ.

З 2 пол. ХІХ ст. починається глобальне формування в Україні туристичних районів. Цілком природно, що першим таким регіоном був Крим.

У 1783 р. півострів Крим став складовою частиною Російської імперії. Царський уряд щедро роздавав землі поміщикам і чиновникам, зобов’язуючи заселяти їх кріпаками з центральних і українських губерній. Згодом було дозволено прописувати селян-кріпаків. Крім того запрошували й іноземних поселенців. Першими були німці й болгари. Так у 1841 р. у Сімферопольському і Феодосійському повітах налічувалось 10 колоній – 3969 чоловік. Усім без винятку надавались тільки – звільнення від усяких податків і повинності на 8-10 років, позичка на переїзд і великі ділянки землі.

Політика уряду, спрямована на прискорене господарське освоєння краю, виправдала себе. За короткий час набули розвитку й піднесення багато галузей с/г промисловості. З 1824 по 1848 роки прокладається гірське шосе, а 1861 р. уже йде залізничне будівництво. Усе це створювало передумови для “курортного” освоєння краю.

Особливо привабливою тут була розмаїтність кліматичних зон: помірно континентальний клімат степового Криму з його невисокою вологістю, - гірський Крим, з яскраво вираженими кліматичними поясами;

Субтропічний, середземноморського типу клімат Південко берега з тривалою сухою осінню та зоною ультрафіолетового комфорту.

Крім того понад 1000 джерел мінеральних вод, численні грязьові джерела, величезна кількість винограду – усе це сприяло популяризації півострова.

Початок курортного будівництва припав на 70-ті роки того ж століття. За ініціативою земств, лікарських та інших громадських організацій, приватних осіб, практично без фінансової допомоги уряду почали відкриватися санаторії вздовж усього узбережжя.