Науково-технічний потенціал та його формування на Україні

План

1. Науково-технічний потенціал України: сучасний стан та особливості територіальної організації.

2. Місце науково-технічного потенціалу в науково-технічному прогресі і розвит¬ку народногосподарського комплексу.

3. Проблеми реконструкції народного господарства Украї¬ни в контексті завдань прискорення науково-техніч¬ного прогресу.

1. Науково-технічний потенціал України:

сучасний стан та особливості територіальної організації

Основою науково-технічного розвитку країни є науково-техніч¬ний потенціал, що являє собою сукупність усіх засобів науково-технічної діяльності та її ресурсів. Науково-технічний потенціал включає:

•матеріально-технічну базу науки (сукупність засобів науково-технічної праці, наукові організації, наукове обладнання і уста-новки, експериментальні заводи, лабораторії, електронно-обчис-лювальна база інформаційного забезпечення тощо);

•кадри наукової системи (вчені, дослідники, конструктори, експе-риментатори, науково-технічний персонал);

•інформаційну систему, яка забезпечує постійне вдосконалення наукових знань (наукові прогнози, банк патентів, авторських сві-доцтв, банк відомостей про світові досягнення в галузі конкрет-них наук тощо), яка здатна до оперативної обробки інформації та надання її користувачеві;

•організаційно-управлінську підсистему — планування науко¬во-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДЦКР); фі-нансування НДДКР; структуру управління НДДКР; організацій-но-управлінські структури наукових підрозділів; методи управ-ління НДДКР.

У цій системі мережа науково-дослідних, конструкторських, проектних інститутів, а також дослідних підрозділів вищих нав¬чальних закладів функціонує з метою виробництва, розповсю¬дження і впровадження в практику наукових знань, реалізації єдиної науково-технічної політики. Розвинутий науково-тех¬нічний потенціал є також визначальною передумовою для вста¬новлення і ефективного розвитку міжнародних науково-техніч¬них зв'язків.

В Україні створено потужний науково-технічний потенціал, спроможний вирішувати найактуальніші проблеми структурної перебудови економіки, демілітаризації технологій, посилення їх соціальної спрямованості, прискорення НТП, посилення інтен¬сифікації тощо. На сучасному етапі в країні є об'єктивні умови для втілення в життя активної державної науково-технічної полі¬тики. Функціонує потужний потенціал академічної, вузівської і га¬лузевої науки, науково-технічний потенціал багатьох підприємств, зокрема наукомістких виробництв у промисловому комплексі.

Однак на сучасному етапі економічного розвитку господарсь¬кий механізм не забезпечує необхідного сприйняття підприємст¬вами науково-технічних досягнень. Наслідками негативних за¬гальноекономічних тенденцій є зниження ефективності нагромад¬женого науково-технічного потенціалу, інноваційний застій (табл.).

В Україні нагромаджено значний досвід програмно-цільового планування НТП на основі розробки системи відповідних про¬грам. До тих, які розробляються на національному рівні, нале¬жать державні науково-технічні програми з ресурсозбереження, приросту виробництва продовольства, збільшення випуску тех¬нологічного устаткування на експорт, програма фундаменталь¬них досліджень з найважливіших напрямів академічної науки тощо. Серед регіональних науково-технічних програм, які розроб¬ляються в областях України (понад 200 найменувань), переважа¬ють програми з виробництва товарів народного споживання, охорони навколишнього середовища, використання вторинних ресурсів. У галузях і на підприємствах ведеться розробка програм з питань, технічного переозброєння виробництва, освоєння нових технологій.