Агропромисловий комплекс Криму
Не дивлячись на велике народногосподарське значення рекреаційного господарства в економічній структурі республіки воно займає лише 5 місце по кількості зайнятих після промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту.
3. Економічний та соціально-економічні проблеми
Республіки Крим
3.1.Проблеми в агропромисловому комплексі
Щорічно на один га угіддя вноситься 14 кг ядохімікатів 114 найменувань. Це призводить до того, що в 96% сільськогосподарської продукції є в різних дозах нітрати і пестициди, забрудненою стала велика кількість підземних вод. Викиди таких вод з полів в море призводять до його забруднення.
Вода в Криму використовується нераціонально, багато її губиться при поливі, використовується для зрошування вологолюбних культур, вирощування яких не профільовано природним умовам Криму. Це відноситься, на самперед до рису. Рис - це субтропічна культура, і хоча б наукою і практикою доведено, що в Криму рис вирощувати економічно не доцільно, а екологічно протипоказано площа рисових полів складає в Криму більше 30 тис. га і не скорочується.
Особливо низька доля кукурудзи (3,3%) і сої (1,8%), що цілковито не обгрунтовано як з позиції потреб тваринництва, так і з природних можливостей вирощування цих культур. Особливо ефективним для Криму може бути поступова заміна рису на кукурудзу і сою.
Асортимент овочів дуже малий, особливо не вистачає цибулі, часнику, баклажанів, огірків. Дуже велика проблема постачання населення картоплею, під якою зайнято близько 10 тис. га. Рішення цієї проблеми лежить в покращенні семеноводства, в вирощуванні двох врожаїв за сезон і досконалості агротехніки.
Близько 30 % м'яса, яке виробляється вивозиться за межі Криму, і це при постійному дефіциті, особливо в літній період. Дефіцит м'яса і м'ясопродуктів стримує розвиток рекреаційної системи Криму.
3.2. Проблеми рекреаційної системи
Перевагами малих оздоровниць пояснюється відомим підходом до організацій до рекреаційного господарства в Криму. Рекреаційним господарством в республіці займається близько тисячі міністерств і відомств. Часто відомство, не маючи достатніх грошей обмежуються будівництвом малих, не комфортабельних, архітектурно не вдалих оздоровниць.
В цілому ситуація на курортах Криму характеризується відсутністю комплексності в розвитку народного господарства - рекреація випадає з економічної структури республіки; низьким рівнем організацій зовнішнього рекреаційного потоку; керівним розподіленням потоку рекреантів по території і концентрацією його на найбільш освоєних територіях; найбільш вираженою сезонністю потоку; відсутністю єдиної рекреаційної політики будівництва і управління курортами; слабкою транспортною забезпеченістю курортів; концентрацією місцевого населення на найбільш цінних в рекреаційному відношенні територіях; слаборозвинутою, вузькоспеціалізованою економічною базою міст- курортів; нездібністю сформульованою на узбережжі системи розселення, матеріально-технічної бази забезпечити нормальні умови праці, побуту і відпочинку населення, а також вільний розвиток рекреаційного господарства до доцільного соціально-економічного стану.
Висновки
На природні умови і природні ресурси Криму великий вплив мала і має гос¬подарська діяльність. Під впливом господарської діяльності змінюються природні компоненти ландшафтів: рельєф, грунти, рослинність, тваринний світ, гідрологічний режим водойм, склад атмосфери, мікрокліматичні умови тощо.
Природні умови і природні ресурси змінюються під впливом різних видів природокористування: агропромислового (особливо землеробського), промисло¬вого, гірничодобувного, містобудівного, гідротехнічного, лісопро-мислового, рекреаційного, природоохоронного.Значний вплив на природу Криму мають промислові підприємства, добу¬вання корисних копалин, будівництво і експлуатація доріг, міст тощо. Результа¬том цього впливу є хімічне забруднення. Його стан погіршується також внаслідок діяльності військово- промислового комплексу. Дуже впливає на ландшафти діяльність людини: будівництво каналів, перерозподіл водних ресурсів. В Криму особливо помітний рекреаційний вплив на ландшафти. Територія Криму знахо¬диться в смузі кліматичного комфорту, має достатні теплові ресурси для вирощу¬вання сільськогосподарських культур, але недостатньо забезпечена водними ре¬сурсами.