Агропромисловий комплекс Криму
1. Основні етапи розвитку господарства Криму
До ХІІІ ст. Крим був постійною ареною загарбницьких війн, після яки знищували та порабащали цілі народи . Вторгнення різних племен кочівників приводило до гальмування процесу звичайного соціально-економічного розвитку господарства. Разом з тим пришельцi приносили з собою різні трудові навички, звички, культури.
Виділяються три етапи формування господарства Криму:
1.Від найстаріших форм промислу до зародження основ промислового виробництва (до вторгнення скіфів);
2.Від появи основ промислового виробництва до початку вузької спеціалізації господарства (до вторгнення татар);
3.Від вузькоспеціалізованих форм суспільного розподілу праці до територіальної організації виробництва, спеціалізації, кооперування і концентрації господарства (до приєднання Криму до Росії).
Первісні племена, які населяли Крим 100-300 тис. років назад, займались тут мисливським промислом, збиральництвом "дарів" природи, риболовством, поява мілких виробництв було зв'язано з виготовленням бронзових і залізних знарядь праці, предметів домашнього вжитку, гончарних і тканинних виробів.
На рубежі ІІІ і ІІ тисячоліть Євразії почався активний процес суспільного поділу праці, котрий, звісно, захватив Північне Причорномор'я і Крим. Від Сиваша і до Пригірря Кримських гір почався процес переходу до суспільного образу життя у багаточисельних племен, які населяли півострів. Розвивається скотарство, а в землеробстві виділяється виробництво зерна. Формуються промисли добичі будівельного каміння, солі, обробка шкіри, риби, дерева.
В гірському Криму розвивається "яйминське" вівчарство, розведення крупної домашньої худоби, мотижне землеробство. Ведеться промислова заготівля і переробка дерева, добича а обробка напівдорогоцінних каміння, виплавляння металу.Вторгнення скіфських племен (VІІ ст. до н.е.) супроводжувалося зміною галузевої структури господарства. Провідне положення в цей період займали скотарство, хліборобство, ремесла і торгівля. Перелік товарів, які вивозили з Криму був не великим. Продавали, в основному, худобу, хліб, шкіри, хутро, сіль, рибу, мед, віск, вироби кустарних промислів. Ввозили - тканини, олію, металеві вироби, склопосуд.
Поява в Криму колоній античного світу (VІІ - VІ ст. до н.е. - грецьких, в І ст. до н.е. - римських, ХІІ ст. до н.е. - генуезьких) стимулювала соціально-економічний розвиток території вчинив прогресивну дію на суспільний розподіл праці, торгівлю і економічні зв'язки. Маючи багатий досвід і професійні навички, колоністи поклали початок територіальному розподілу праці в Криму. Господарська спеціалізація півострова розширилась. Тут з'явились виноградарство і виноробство, садівництво і городництво, зерноводство з плужним обробітком землі, маслоробство, гончарство і керамічне виробництво, плавка і обробка метала, виготовлення ювелірних виробів.
Наступ монголо-тотар надовго деформував економічний і соціальний розвиток Криму, порушив його політичні і торгові зв'язки з іншими регіонами. Побори з населення, екстенсивне скотарство, непристосованість до праці, в особливості до ремісництва, не могли забезпечити прибульців продовольством і товарами.
Зворотнім в політичному і соціально-економічному розвитку Криму стало ХV століття. Півострів захватили турки, кримське ханство стало васалом Туречини. Територія Криму була розділена на сфери впливу: степну частину зайняли татари, горну і південноберегову - турки.
В цей період побережжя і передгірна частина Криму спеціалізувались на промисловому плодівництві: садівництві і виноградарстві. Було розширено городництво і овочівництво, виникло тютюноводство. Ремісники об'єднувались в цехи. Будувались нові шляхи для гужового транспорту. Спеціалізоване направлення отримали господарства кримського степу. На великих землеволодіннях розвивалося коневодство, скотарство, зернове господарство (частково). Збільшились об'єми добування солі, будівельного матеріалу, дерева.
З'єднання Криму з Росію (1783 рік) поклало початок активному господарському освоєнню малозаселених територій півострова. Змінився територіально-адміністративний устрій Криму. Численні війни, епідемії, виселення людей в декілька разів скоротили численність населення в Криму. Для його повернення почалось переселення селян з малоземельних і центральних районів Росії, а також вояків російської армії.