Загальні риси зовнішньоекономічних зв’язків України
Загальна тривала економiчна криза в Укрвїні негативно впливає i на стан зовнiшньої торгiвлi. Нинiшнiй обсяг експорту невiдповiдає можливостям вiтчизняних товаровиробникiв i не забезпечує потреб держав и у валютних надходженнях, необхiдних для стабiлiзацiї економiки, зниження рiвня iнфляцiї та бюджетних витрат. За даними Державного комітету статистики України, у 1998 р. експорт становив $ 16,4 млрд, що на $ 2,6 млрд менше, нiж у 1997 р.
Кpiм того, дуже неефективною є структура експорту - понад 70% йога становлять сировина, матерiали, товари народного споживання. Вивозяться також гостродефiцитнi ресурси i продаються на cвітовому ринку майже за демпiнговими цiнами. Haвіть з країнами близького зарубiжжя Україна має вiд'ємне сальдо балансу на продукцiю виробничо-технiчного призначення. Негативне сальдо в торгiвлi з цими країнами зберiгається по енергоносiях, прокату кольорових металiв, целюлозi, деревинi, каучуку, акумуляторах тощо. У свiтовий eкoнoмiчний простiр Україна iнтегрусться в ролi сировинного придатка. Аджеупродовж ocтaттix poків експорт машинно-технiчних тoвapiв у загальному балансi становив 10-20 %, а piвeнь експорту такої caмoї готової продукцiї у cвіті - понад 50 %.
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть України, зрозумiло, потребує докорiнної перебудови. Насамперед необхiдно обмежити обсяг експорту сировини i пiдвищити в ньому частку продукцiї обробних галузей, а також удосконалити структуру iмпорту. Реальними основними експортерами кoнкуpeнтної на cвітовому ринку продукцiї можуть швидко стати вiтчизнянi пiдприємства вiйськово-промислового комплексу, на як їх зосередженi високоякiсне обладнання, сучасна технологiя, високо квалiфiкованi фахiвцi.
У товарнiй структурі вивозу переважають вироби чорної металургiї, залiзна руда i кокс, продукти харчової промисловостi. Промисловий потенцiал України достатнiй для надходження валюти, необхiдної для сплати державного зовнiшнього борту, закупiвлi найнеобхiднiшого iмпорту та оплати iнших загальнодержавних потреб. Реалiзацiя цього потенцiалу можлива за вiдповiдної пропускної здатності транспортної iнфраструктури, сприятливої соцiально-полiтичнoї i npaвової ситуації та здатностi зовнiшньоторгових органiзацiй, iнших виконавчих структур до реалiзацiї продукції.
Експортно-iмпортнi операції здiйснюються як на валютнiй основі, так i у формi клiрингу - системи безготiвкових розрахункiв, якi грунтуються на залiку взаємних вимог i зобов'язань i здiйснюються через банки або спецiальнi розрахунковi палати (перша створена в Лондонi в 1775р.). Використовуються також бартернi операцi, тобто операцi безпосереднього обмiну товарами. Иайбiльш поширеним був бартер в Україні в 1992 р. (майже 50% загального товарообороту). Однак при такому товарообмiнi Україна втрачала великi кошти через нееквiвалентний вартiсний обмiн продовольчих тoвapiв (зерна, цукру, олії) на паливно-мастильнi матерiали.
Основним напрямком зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток i поглиблення торгово-економiчного спiвробiтництва з державами колишнього СРСР, країнами Схiдної Європи, розвиненими країнами світу, особливо з тими, що мають численну українську дiаспору. Зовнiшньоторговi органiзацї та iншi виконавчi структури України повиннi не тiльки реалiзовувати продукцiю на традицiйнихринках, а й виходити на нові перспективнi регiони (Азiю, Африку, Латинську Америку та Австралiю).
Нинi спостерiгається певна диверсифiкацiя зовнiшньоекономiчних зв'язкiв з акцентом на країни далекого зарубiжжя: їх частка у торгiвлi товарами зросла вiд 14,6% в eкcnopтi та 15,6% в iмnopтi (1991р.) вiдповiдно до 49,8% i 36,0% (1998р.). Проте зростання експорту у країні далекого зарубiжжя не завжди свiдчить про змiцнення позицiй на захiдних ринках продовольства. Це пояснюсться тим, що у країнах колишнього СРСР обсяг вивезення продуктiв скорочувався швидкими темпами, а по деяких - зростав повiльнiше, нiж загальний експорт цих тoвapiв.
В експорт України у держави далекого зарубiжжя переважають сировина i продукти первинної переробки, тодi як країни сСНД i Балтії закуповують ширший асортимент харчових продуктiв, у тому числi поглиблен_переробки (консерви, ковбаси, борошно, крупи, обсяги вивезення яких до близького зарубiжжя сягають 99% вiд загального Українського експорту).
Нинi товарний експорт та iмпорт Укра'iни характеризуються яскраво вираженою асиметрiсю у бiк Росiйсько'i ФедерацЙ. Це означає збереження монопольної залежностi вiд росiйських ринкiв збуту, особливо вiд джерел постачання iмпортних тoвapiв, серед яких домi-нують eHeproHoci'i.
В ocTaHHi рок и простежусться негативна тенденцiя до витiснення України з окремих ринкiв, насамперед у кpaїнax сид, де вона посiдала ще недавно noмiтнe мiсце (ринки цукру, м'ясних, молочнихпродуктiв тощо).Намiтилися позитивнi зрушення в eкcnopтi тoвapiв i послуг. Так, з 1993 по 1999 рр. частка йога у cтруктурі ВВП зросла з 26 до 53%. Значною мiрою цьому сприяло вивезення тoвapiв та послуг у країни далекого зарубiжжя, частка яких у 1999р. становила 64%. З 1996р. сальдо України в зовнiшньоторговельному оборотi позитивне.